ФІТОЦЕНОТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИГНІЧЕННЯ ПОСІВАМИ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН ЯК ФАКТОР БІОЛОГІЧНОЇ БОРОТЬБИ З AMBROSIA ARTEMISIFOLIAL. (ASTERACEAE)
Journal Title: БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ - Year 2016, Vol 2, Issue 1
Abstract
У статті наведено результати вивчення ефективності біологічної боротьби із шкодочинним і важковикорінюваним в сучасних агроценозах бур’яном– Ambrosia artemisifolia L. Дослідження проводилося у перших двох ланках зерно-паро-просапної сівозміни зайнятий пар(вико-овес) – озима пшениця і базувалося на посиленні конкурентоспроможності польових культур шляхом підбору оптимальних норм висіву їх насіння, що виступало передумовою фітоценотичного пригнічення бур’янів у посіві через зниження енергоємності нижнього ярусу агрофітоценозу. В умовах Лівобережного Лісостепу України найефективніше біологічне пригніченняA. artemisifolia та інших бур’янів забезпечується при вирощуванні у зайнятому пару вико-вівсяної сумішки з нормою висіву2,5 млн. схожих зерен на 1 га вики(сорт Білоцерківська50) і1,25 млн. вівса(сорт Скакун), що виключає бур’яни із конкурентної боротьби внаслідок зниження енергоємності освітленості нижнього ярусу стеблостою на час збирання врожаю до 0,14 кал/см 2 . Максимальне фітоценотичне пригнічення бур’янів посівами озимої пшениці(сорт Українка полтавська) по зайнятому пару досягається при нормі висіву4,5 млн. схожих зерен на1 га(за умови дотримання всіх елементів інтенсивної технології вирощування культури), коли забезпечується зниження фотосинтетично активної радіації у посівах до0,19-0,24 кал/см 2 . За таких умовA. artemisifolia та інші бур’яни не проходять світлову стадію розвитку, через що не квітують і не утворюють життєздатного насіння. Біологічна боротьба зA. artemisifolia та іншими бур’янами в зайнятому пару і висіяній по ньому озимій пшениці дозволяє скоротити витрати гербіцидів у сівозміні та поліпшити фітосанітарний стан посівів.
Authors and Affiliations
В. В. Оніпко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP530376
- DOI -
- Views 103
- Downloads 0
АНАЛІЗ ДЕНДРОФЛОРИ НАСАДЖЕНЬ МОЛОДІЖНОГО ПАРКУ м. ДНІПРОПЕТРОВСЬК
Проведено аналіз дендрофлори насаджень Молодіжного парку м. Дніпропетровськ. Видовий склад парку представлений 3912 екз. рослин, які належать до 44 видів. Домінуючими деревними породами є робінія звичайна, в’яз гладкий і...
ВИДИ ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ У ФЛОРІ ОКОЛИЦЬ м. ПОЛТАВИ
В основу статті покладені матеріали польових досліджень території околиць м. Полтави, виконані детально-маршрутним методом протягом 2003-2015 рр. у рослинних угрупованнях самого міста, а також у лісових це...
НАРИС ЕНТОМОФАУНИ ПОЛТАВСЬКОГО МІСЬКОГО ПАРКУ
У статті висвітлено результати багаторічних (1984–2017 рр.) досліджень ентомофауни Полтавського міського парку, здійснюваних щорічно під час проведення навчальних екскурсій для студентів природничого факультету Полтавськ...
ПОРОЖНИНА РОТА– ЕКОЛОГІЧНА НІША СПІВТОВАРИСТВА МІКРООРГАНІЗМІВ
Порожнина рота являє собою комплексну екологічну систему, в якій зовнішні фактори взаємодіють із внутрішніми. Найбільш важливе значення у підтриманні сталості мікробного складу порожнини рота має притаманн...
НАУКОВІ ПЕРЕДУМОВИ ОСВОЄННЯ ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ
Висвітлено теоретичні аспекти проблеми освоєння порушених промисловістю земель у степовій зоні України. Розкриваються основні поняття і завдання сучасної екології, лісової біогеоценології, вчення про навколиш...