ФІТОЦЕНОТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИГНІЧЕННЯ ПОСІВАМИ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН ЯК ФАКТОР БІОЛОГІЧНОЇ БОРОТЬБИ З AMBROSIA ARTEMISIFOLIAL. (ASTERACEAE)
Journal Title: БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ - Year 2016, Vol 2, Issue 1
Abstract
У статті наведено результати вивчення ефективності біологічної боротьби із шкодочинним і важковикорінюваним в сучасних агроценозах бур’яном– Ambrosia artemisifolia L. Дослідження проводилося у перших двох ланках зерно-паро-просапної сівозміни зайнятий пар(вико-овес) – озима пшениця і базувалося на посиленні конкурентоспроможності польових культур шляхом підбору оптимальних норм висіву їх насіння, що виступало передумовою фітоценотичного пригнічення бур’янів у посіві через зниження енергоємності нижнього ярусу агрофітоценозу. В умовах Лівобережного Лісостепу України найефективніше біологічне пригніченняA. artemisifolia та інших бур’янів забезпечується при вирощуванні у зайнятому пару вико-вівсяної сумішки з нормою висіву2,5 млн. схожих зерен на 1 га вики(сорт Білоцерківська50) і1,25 млн. вівса(сорт Скакун), що виключає бур’яни із конкурентної боротьби внаслідок зниження енергоємності освітленості нижнього ярусу стеблостою на час збирання врожаю до 0,14 кал/см 2 . Максимальне фітоценотичне пригнічення бур’янів посівами озимої пшениці(сорт Українка полтавська) по зайнятому пару досягається при нормі висіву4,5 млн. схожих зерен на1 га(за умови дотримання всіх елементів інтенсивної технології вирощування культури), коли забезпечується зниження фотосинтетично активної радіації у посівах до0,19-0,24 кал/см 2 . За таких умовA. artemisifolia та інші бур’яни не проходять світлову стадію розвитку, через що не квітують і не утворюють життєздатного насіння. Біологічна боротьба зA. artemisifolia та іншими бур’янами в зайнятому пару і висіяній по ньому озимій пшениці дозволяє скоротити витрати гербіцидів у сівозміні та поліпшити фітосанітарний стан посівів.
Authors and Affiliations
В. В. Оніпко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP530376
- DOI -
- Views 108
- Downloads 0
РОСЛИННІСТЬ МАКРОФІТІВ ВОДОЙМ ПОЛТАВСЬКОГО МІСЬКОГО ПАРКУ
Наведено результати геоботанічних та продукційних досліджень угруповань макрофітів шести водойм на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Полтавський міський» (дендропарк) упродо...
ФІТОЦЕНОТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИГНІЧЕННЯ ПОСІВАМИ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН ЯК ФАКТОР БІОЛОГІЧНОЇ БОРОТЬБИ З AMBROSIA ARTEMISIFOLIAL. (ASTERACEAE)
У статті наведено результати вивчення ефективності біологічної боротьби із шкодочинним і важковикорінюваним в сучасних агроценозах бур’яном– Ambrosia artemisifolia L. Дослідження проводилося у перших двох ла...
КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ«ГАДЯЦЬКИЙ» (УКРАЇНА
У статті наведена концепція розвитку територіальної структури регіонального ландшафтного парку«Гадяцький», створеного у2011 р. на площі 12803,3 га у Гадяцькому районі Полтавської області(Україна). Виділено дв...
ANACAMPTIS PALUSTRIS (JACQ.) R.M. BATEMAN, PRIDGEON et M.W. CHASE (ORCHIDACEAE) НА ЛУКАХ ПОЛТАВЩИНИ
Наводяться біоекологічні особливостіAnacamptis palustris (Jacq.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae). Розглянуто етапи онтогенезу дослідженого виду. Характеризується віковий спектр виду на конкретних...
БРІОФЛОРА КРИМСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА
На Кримському півострові нині існує шість природних заповідників, з яких лише Кримський не мав повного опублікованого списку мохоподібних. Бріологічні дослідження на цій території провадили А.О. Сапєгін, А.Й. Рошаль, Д.К...