ФІТОЦЕНОТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИГНІЧЕННЯ ПОСІВАМИ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН ЯК ФАКТОР БІОЛОГІЧНОЇ БОРОТЬБИ З AMBROSIA ARTEMISIFOLIAL. (ASTERACEAE)
Journal Title: БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ - Year 2016, Vol 2, Issue 1
Abstract
У статті наведено результати вивчення ефективності біологічної боротьби із шкодочинним і важковикорінюваним в сучасних агроценозах бур’яном– Ambrosia artemisifolia L. Дослідження проводилося у перших двох ланках зерно-паро-просапної сівозміни зайнятий пар(вико-овес) – озима пшениця і базувалося на посиленні конкурентоспроможності польових культур шляхом підбору оптимальних норм висіву їх насіння, що виступало передумовою фітоценотичного пригнічення бур’янів у посіві через зниження енергоємності нижнього ярусу агрофітоценозу. В умовах Лівобережного Лісостепу України найефективніше біологічне пригніченняA. artemisifolia та інших бур’янів забезпечується при вирощуванні у зайнятому пару вико-вівсяної сумішки з нормою висіву2,5 млн. схожих зерен на 1 га вики(сорт Білоцерківська50) і1,25 млн. вівса(сорт Скакун), що виключає бур’яни із конкурентної боротьби внаслідок зниження енергоємності освітленості нижнього ярусу стеблостою на час збирання врожаю до 0,14 кал/см 2 . Максимальне фітоценотичне пригнічення бур’янів посівами озимої пшениці(сорт Українка полтавська) по зайнятому пару досягається при нормі висіву4,5 млн. схожих зерен на1 га(за умови дотримання всіх елементів інтенсивної технології вирощування культури), коли забезпечується зниження фотосинтетично активної радіації у посівах до0,19-0,24 кал/см 2 . За таких умовA. artemisifolia та інші бур’яни не проходять світлову стадію розвитку, через що не квітують і не утворюють життєздатного насіння. Біологічна боротьба зA. artemisifolia та іншими бур’янами в зайнятому пару і висіяній по ньому озимій пшениці дозволяє скоротити витрати гербіцидів у сівозміні та поліпшити фітосанітарний стан посівів.
Authors and Affiliations
В. В. Оніпко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP530376
- DOI -
- Views 111
- Downloads 0
ПОРОЖНИНА РОТА– ЕКОЛОГІЧНА НІША СПІВТОВАРИСТВА МІКРООРГАНІЗМІВ
Порожнина рота являє собою комплексну екологічну систему, в якій зовнішні фактори взаємодіють із внутрішніми. Найбільш важливе значення у підтриманні сталості мікробного складу порожнини рота має притаманн...
ДЕКОРАТИВНА ТА ЛАНДШАФТНО-ЕСТЕТИЧНА ОЦІНКА ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ ПОЛТАВСЬКОГО МІСЬКОГО ПАРКУ
У статті проаналізовано декоративні властивості деревних рослин та проведено ландшафтно-естетичну оцінку деревних насаджень Полтавського міського парку. На досліджуваній території було виділено 11 опорних точок відповідн...
ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ РІДКІСНИХ ВИДІВ РОСЛИН НА ТЕРИТОРІЇ БАСЕЙНУ РІЧКИ ВОРСКЛИ
У статті наведено результати історії вивчення рідкісних видів рослин басейну річки Ворскли (територія Полтавської, Сумської, Харківської областей України та Бєлгородської області Російської Федерації). Умовно виділено п’...
ANACAMPTIS PALUSTRIS (JACQ.) R.M. BATEMAN, PRIDGEON et M.W. CHASE (ORCHIDACEAE) НА ЛУКАХ ПОЛТАВЩИНИ
Наводяться біоекологічні особливостіAnacamptis palustris (Jacq.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchidaceae). Розглянуто етапи онтогенезу дослідженого виду. Характеризується віковий спектр виду на конкретних...
ОЦІНКА ІНТЕНСИВНОСТІ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ ЗА РІВНЕМ ФЛУКТУАЦІЙНОЇ АСИМЕТРІЇ МОРФОЛОГІЧНИХ СТРУКТУР
Найбільш простим і доступним для широкого використання прийомом оцінки стабільності розвитку живих організмів є визначення величини флуктуаційної асиметрії (ФА) білатеральних морфологічних ознак, які виявляють незначні н...