ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ РІДКІСНИХ ВИДІВ РОСЛИН НА ТЕРИТОРІЇ БАСЕЙНУ РІЧКИ ВОРСКЛИ
Journal Title: БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ - Year 2018, Vol 4, Issue 1
Abstract
У статті наведено результати історії вивчення рідкісних видів рослин басейну річки Ворскли (територія Полтавської, Сумської, Харківської областей України та Бєлгородської області Російської Федерації). Умовно виділено п’ять етапів созологічних досліджень регіону, які відрізняються різними напрямками. Перший етап (кін. ХУШ ст. - кін. ХІХ ст.) характеризується флористичними дослідженнями загального характеру, за результатами проведення яких наведено перші вказівки про рідкісні види рослин території басейну. Другий етап (поч. ХХ ст. - 50-ті рр. ХХ ст.) має геоботанічний напрямок: вивчається увесь комплекс рослинності, окремі її типи та взаємозв’язки із рельєфом, ґрунтами; закладаються початкові ідеї охорони рідкісних видів і угруповань. Третій етап (50-ті - 80-ті рр. ХХ ст.) вирізняється стрімким розвитком созологічних досліджень та накопиченням даних про місцезнаходження рідкісних видів флори досліджуваного регіону. Протягом четвертого етапу (1980-ті - 2000 рр.) здійснюються еколого- ценотичні, созологічні, синфітоіндикаційні дослідження створених і проектованих об ’єктів природно-заповідного фонду Полтавської та Сумської областей, формуються перші списки регіонально рідкісних рослин. Пріоритетною тематикою цього етапу є розробка наукових засад збереження природних екосистем та оптимізація природно-заповідної мережі Полтавської області. Для п ’ятого етапу (2000 р. - нинішній час) характерне проведення аут¬і синфітосозологічних досліджень, започаткування популяційних досліджень, теоретичних і практичних розробок щодо розбудови регіональної та національної екомереж.Наведено також детальну характеристику созологічних досліджень представників різних наукових шкіл, які працювали у регіоні.
Authors and Affiliations
І. Є. Шапаренко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP532046
- DOI -
- Views 115
- Downloads 0
ФІТОЦЕНОТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИГНІЧЕННЯ ПОСІВАМИ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН ЯК ФАКТОР БІОЛОГІЧНОЇ БОРОТЬБИ З AMBROSIA ARTEMISIFOLIAL. (ASTERACEAE)
У статті наведено результати вивчення ефективності біологічної боротьби із шкодочинним і важковикорінюваним в сучасних агроценозах бур’яном– Ambrosia artemisifolia L. Дослідження проводилося у перших двох ла...
РОЛЬ ДЕНДРОФЛОРИ В ОПТИМІЗАЦІЇ ДОВКІЛЛЯ м. КАРЛІВКИ (ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ)
Досліджено видовий склад дендрофлори зелених насаджень м. Карлівка Полтавської області, зокрема внутрішньоміської групи, яка включає об’єкти озеленення, розташовані у межах забудови житлових і промислових кварталів, – тр...
НЕСТАБІЛЬНІСТЬ МІКРОСАТЕЛІТІВ– МАТЕРІАЛ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ МОЛЕКУЛЯРНО-БІОЛОГІЧНИХ ДІАГНОСТИЧНИХ МАРКЕРІВ
Насиченість геномів мікросателітними послідовностями є результатом дії факторів, які визначають їх композиційні, структурні та термодинамічні особливості. Мікросателіти можуть знаходитись у геномі скрізь, як у не...
СИСТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА КОЛЕКЦІЇ РОСЛИН ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ «КРИВОРУДСЬКИЙ» (ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ)
Узагальнено результати збагачення дендрофлори Криворудського парку з 2007 по 2015 рр. Встановлено, що у 2010 р. колекція рослин збільшилася із 125 таксонів до 151 таксону із 84 родів 41 родини, а у 2012 р. – до 171 таксо...
ПОРІВНЯННЯ КОРЕКЦІЙНОЇ ДІЇ ТА КОМПЛЕКСУ АНТИОКСИДАНТІВ ПРИ ФТОРИСТІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ
У морських свинок гіперфтороз(100 діб щоденно перорально отримували25 мгNaF на кг маси тіла) корегували або комплексом біоантиоксидантів(α-токоферолу ацетат– 50 мг/кг, аскорбінова кислота– 100 мг/кг, кверцетин– 25 мг/кг;...