ФОРМУВАННЯ МОВНОГО ОТОЧЕННЯ МІСТА ПІД УПЛИВОМ ЛІНГВОКУЛЬТУРНИХ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
У статті розглядаються лінгвокультурні та соціально-психологічні чинники, які впливають на формування мови сучасного міста; дається визначення поняття «мова міста» та характеристика основних форм спілкування в міському середовищі. У роботі наголошується, що такі соціальні чинники, як соціальне середовище, потужність спільноти, соціальний контекст, у якому відбувається спілкування, стосунки між комунікантами, вікові, гендерні особливості, соціальні ролі та статус мовця, рівень загальної освіти та авторитет індивіда, його соціальне оточення, нерозривно пов’язані з психологічними умовами, які є рушійною силою окремих соціальних і комунікативних процесів, зокрема вираження експресивно-емоційного ставлення до висловлюваного, прагнення виділитися, видаватися дотепним, демонстрація мовної розкутості тощо. Варто зазначити, що лінгвопсихологічна рівновага між нормативною і ненормативною лексикою, що спостерігається під час спокійного життя, порушується в епоху сильних суспільних потрясінь, зокрема війни; за таких умов жаргонізація мовлення до певної міри є природним мовним процесом. Активному впровадженню некодифікованої лексики в мовне середовище міста також сприяють демократизація та розкутість таких сфер суспільного життя, як ЗМІ, художня література, кінематограф, міський фольклор, а також дегуманізація та деморалізація соціокультурних цінностей. The article is devoted to the linguocultural and social-psychological factors which influence the forming of modern city language; the definition of the concept «city language» and the characteristics of the main forms of communication in the city environment are also given here. The study emphasizes that such social factors as the social environment, community power, social context, in which the communication occurs, the relations between the speakers, age and gender peculiarities, social roles and speaker’s status, person’s level of general education and authority, his social environment, are connected with psychological conditions, which are the motive force of some social and communicative processes, in particular expressing the emotional attitude to the said things, the aspiration for distinguishing and being witty, the demonstration of language liberty etc. It is worth noticing that linguo-psychological balance between standard and non-standard vocabulary, which is observed during the peaceful life, can be distorted in the epoch of strong public disturbances, especially war; in such period the slangization of speech is considered as a natural language process. Democratization and liberty of such social spheres as mass media, fiction, cinematograph, city folklore help non-standard vocabulary spread in the city language. There are also some linguocultural factors, such as dehumanization and demoralization of sociocultural values, the disposition of expressive-emotional attitude to the utterances, language game, avoiding clichés, language simplification, prestigiousness of borrowed words, with the help of which the slangization of the city communication is in progress; spreading and frequency of invective vocabulary in some cultures, in particular Ukrainian and Russian, is a psychological relaxation, the way of overcoming some negative emotions.
Authors and Affiliations
Тетяна ГАРЛИЦЬКА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP630926
- DOI -
- Views 97
- Downloads 0
ПИСЬМЕННОСТЬ ВЕЛИКОГО КНЯЖЕСТВА ЛИТОВСКОГО КАК ЕВРОПЕЙСКИЙ ФЕНОМЕН (О КУЛЬТУРНО-ИСТОРИЧЕСКОМ КОНТЕКСТЕ ВОСПРИЯТИЯ «ПРАЖСКОЙ» БИБЛИИ ФРАНЦИСКА СКОРИНЫ)
У статті йдеться про роль «Празької біблії» (1517) Франциска Скорини для розвитку європейського письменства. Біблія отримала широке визнання на тогочасних європейських теренах. Твір як зразок культурно-історичного контек...
ПОЕТИЧНА МОВА ВАСИЛЯ ГОЛОБОРОДЬКА: ОЗНАКИ ІДІОЛЕКТУ
Стаття присвячена спробі розглянути ознаки поетичної мови Василя Голобородька як митця-сюрреаліста. Виявлено такі риси стильової манери художника слова, як мовно-поетична естетизація предметів і явищ повсякдення; оригіна...
ОБРАЗНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ БАЛЬНОГО ТАНЦЮ В ХОРЕОГРАФІЧНОМУ ДИСКУРСІ
Стаття присвячена проблемі образної репрезентації бального танцю в хореографічному дискурсі. Аналіз літератури з вищезазначеного питання дозволяє стверджувати про те, що хореографічний дискурс й образні репрезентації тан...
ТРАДИЦІЯ Й «ОНОВЛЕНЕ» ВЧЕННЯ ПРО СИНТАКСИЧНУ МОДЕЛЬ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ
Актуальність пропонованого дослідження визначається спробою синтезувати наявні в лінгвістиці спроби розробити модель простого речення за чітко визначеними і однозначними критеріями. Враховуючи те,що рівень абстракції в у...
ДО ПИТАННЯ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ
У статті зроблена спроба окреслити основні проблеми і труднощі, які стоять перед викладачами української мови як іноземної. Автор зазначає як найбільш значущі такі проблеми: вибір мови-посередника, якою здійснюється нав...