ГУЦУЛЬСЬКІ ДІАЛЕКТНІ РИСИ В МОВІ РОМАНУ Р. ІВАНИЧУКА «ВОГНЕННІ СТОВПИ»
Journal Title: Українознавчі студії - Year 2018, Vol 1, Issue 19
Abstract
Статтю присвячено вивченню особливостей використання гуцульських діалектних рис у романі Р. Іваничука «Вогненні стовпи». Оскільки дослідження взаємодії мови української художньої літератури і територіальних діалектів є одним із важливих завдань сучасної україністики, така розвідка є актуальною. Як засвідчив аналіз, найповніше у романі представлено лексичні діалек-тизми. Репрезентована у творі гуцульська діалектна лексика відзначається ба-гатством та різноманітністю. Серед лексичних гуцулізмів переважають імен-ники-апелятиви, що є назвами побутових реалій, осіб за різними ознаками, гео¬гра-фічних об’єктів, рослин і тварин, явищ природи, демонічних істот, абстрактних понять. У тетралогії «Вогненні стовпи» представлені й говірково марковані влас¬¬ні назви. Насамперед це назви населених пунктів, гір та гірських масивів, влас¬ні назви осіб. Менш частотними є дієслівні, прикметникові, прислівникові гу-цу¬лізми. Зафіксовано також службові слова, характерні для гуцульських говірок, та поодинокі діалектні фраземи. У статті описано діалектні морфологічні риси, засвідчені в романі. Ви-явлено, що найбільш частотними є енклітичні форми займенників, аналітична фор¬ма наказового способу, утворена за допомогою частки най, залишки пер-фекта. Фонетичні риси гуцульського говору у творі практично не відбиті, за ви-нят¬ком таких поодиноких вкраплень фонетичних діалектних елементів: скоро-чення звукового складу слова, відсутність подовження приголосних в іменнику се-реднього роду весілє, перехід ч у ц у частці ци, відсутність приставного г в імені Анна. Встановлено, що мова персонажів роману і мова автора відрізняються за пов¬нотою представлення гуцульських діалектних рис. Більш повно й послідовно вони репрезентовані у мові персонажів-гуцулів, яка, крім лексичних, фіксує ще й морфологічні діалектні риси. У авторській мові засвідчено здебільшого вкрап-лення лексичних гуцулізмів. Чимало їх в описах природи, побуту, життя горян. Проведений аналіз свідчить, що різнорівневі гуцулізми в романі виконують пізнавальну функцію, сприяють художній переконливості та етнографічній до-стовірності оповіді, індивідуалізують мовлення персонажів, збагачують систему художніх засобів роману.
Authors and Affiliations
Оксана Семенюк
Keywords
Related Articles
- EP ID EP539644
- DOI 10.15330/ukrst
- Views 111
- Downloads 0
ГУЦУЛЬСЬКІ ДІАЛЕКТНІ РИСИ В МОВІ РОМАНУ Р. ІВАНИЧУКА «ВОГНЕННІ СТОВПИ»
Статтю присвячено вивченню особливостей використання гуцульських діалектних рис у романі Р. Іваничука «Вогненні стовпи». Оскільки дослідження взаємодії мови української художньої літератури і територіальних діалектів є о...
ПРО ДЕЯКІ СУСПІЛЬНІ МЕМИ СУЧАСНИХ УКРАЇНЦІВ
У статті розглянуто меми як культурні одиниці суспільства і етносу. Визначено науковий та узуальний зміст поняття мем, його лінгвальну репрез¬ен-тацію. Встановлено, що більшість мемів мають лінгвальну форму моно чи полі...
ГУЦУЛЬСЬКИЙ ТЕКСТ В СИСТЕМІ НОВОГО УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА: ПРИЧИНИ ПОЯВИ І ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ (на підступах до вивчення художнього дискурсу Гуцульщини в українській літературі ХІХ – поч. ХХ ст.)
У статті розглянуто обставини, які спричинили появу та впливали на розвиток гуцульського тексту в новій українській літературі. Постання в україн-ському красному письменстві художніх текстів на гуцульську тематику автор...
ДІАЛЕКТНЕ ЧЛЕНУВАННЯ ГОВОРІВ ПРИКАРПАТСЬКОГО АРЕАЛУ В ЛІНГВІСТИЧНИХ СТУДІЯХ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
У статті здійснено історіографічний огляд лінгвістичних, етно¬гра¬фічних праць вітчизняних та зарубіжних дослідників української мови першої тр嬬тини ХХ століття, у котрих приділяється увага діалектному членуванню украї...
РІЗЬБЯР МИКОЛА ГРЕПИНЯК І НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО ГУЦУЛЬЩИНИ
Стаття висвітлює творчий шлях відомого майстра і художника Миколи Івановича Грепиняка. Нині він патріарх сухої різьби та інкрустації, найбільш досвідчений різьбяр на дереві і одночасно знавець народних промислів і ремесе...