ПОЕТИЧНА ЗБІРКА ЯК ІНТЕРМЕДІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ: ДОСВІД ВАСИЛЯ ХМЕЛЮКА
Journal Title: Українознавчі студії - Year 2018, Vol 1, Issue 19
Abstract
У статті розглянуто поетичну збірку Василя Хмелюка «1926, 1928, 1923». У центрі уваги – питання, пов’язані з дизайном книги, співвідношенням між словом і зображенням. Оформлення до збірки виконав художник-графік Юрій Вовк. Відзначено урбаністичні мотиви книжки. Особливу увагу звернуто на останню частину збірки «1923», у яку увійшли найекстравагантніші твори. Помітні бурлескні тенденції, що спрямовані на контакт-конфлікт з читачем. Технології представлення тексту у Хмелюка дуже цікаві й багатозначні. В ок-ремих рядках збірки проявляються властиві футуристам шрифтові пошуки, увага до графічних еквівалентів тексту, уведення математичних знаків і цифр у текстову тканину. Поет руйнує традиційний синтаксис і порушує правила пунктуації. Найоригінальнішим щодо проникнення зображального ряду у сло-весний може вважатися вірш «Купуйте овочі», в якому автор експериментує із побудовою і розміщенням рядків, шрифтом, ілюстративним матеріалом. Хмелюк реагує і на новації дадаїзму («Статичний момент сили», «Рибацька хвала», «Гім-ні високій валюті»). Окремі вірші можна інтерпретувати у світлі практики сюр-реалізму («Моя історія», «Парад»). Несподівана асоціативність, алогічні поєд-нання візуальних образів, тотальна іронія – ознаки сюрреалістичних експери-ментів поета. Усі авторські прийоми працюють на ефект приголомшеності та епатаж читача. Юрій Вовк підхоплює ініціативи поета, його ілюстрації є адекватними до поетики циклів. Підсумовано, що засоби візуального вираження в цій книзі, виготовленій за допомогою гектографа, вказують на причетність автора до футуризму. Помітні у творчій практиці Хмелюка дадаїстські та сюрреалістичні експерименти.
Authors and Affiliations
Наталія Мочернюк
Keywords
Related Articles
- EP ID EP539796
- DOI 10.15330/ukrst.19.176-187
- Views 137
- Downloads 0
ЗЛОЧИНИ НАЦИСТСЬКОЇ НІМЕЧЧИНИ В м. КАЛУШІ (1941–1944 рр.)
У статті детально проаналізовано злочинну діяльність нацистського режиму проти єврейського та українського населення на території міста Калуша та Калуського району в роки Другої світової війни, яка кваліфікована міжнарод...
ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ МИКОЛИ ЄВШАНА (На матеріалі статті П. Петренка «Естетичне «вірую» М. Євшана»)*
Мета. У статті зроблено спробу систематизувати погляди Миколи Єв-ша¬на на природу і функціонування літературної критики, її методологічні зас¬нов-ки та естетичне завдання, що випливають із дослідження Павла Пет¬ренка «Ес...
ДО ПИТАННЯ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ АНТРОПОНІМІЇ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ОДНІЄЇ З ГРУП СОМАТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ)
У пропонованій науковій статті з’ясовано особливості реалізації однієї з груп соматичної лексики (зокрема брюхо, живіт, кендюх, пузо, пуп, тельбух, тереб, утроба та черево) в основі зафіксованих слов’янських антропонімів...
РІЗЬБЯР МИКОЛА ГРЕПИНЯК І НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО ГУЦУЛЬЩИНИ
Стаття висвітлює творчий шлях відомого майстра і художника Миколи Івановича Грепиняка. Нині він патріарх сухої різьби та інкрустації, найбільш досвідчений різьбяр на дереві і одночасно знавець народних промислів і ремесе...
МОВНА КАРТИНА СВІТУ ГУЦУЛІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ. ГОРА
У статті проаналізовано мовну картину світу гуцулів у сегменті поняття гора, представлену українською художньою мовою. Гуцульську мовну картину сві-ту репрезентують одиниці гуцульського говору, передовсім номінативні. В...