Идентичность как предмет практической философии
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2018, Vol 0, Issue 1
Abstract
В последние годы в мире ускоряется процесс замещения старых технологий на современные, связанные прежде всего с возобновляемой энергетикой и искусственным интеллектом, что неизбежно приведет к перевороту в общественных отношениях и к кардинальным изменениям в идентичности. Реструктуризация идентичности ведет и к изменению практических ориентаций субъектов, к переосмыслению ими собственного места в мире и взаимоотношений с Другими. Согласно антропному принципу науки, в частности, любая система посредством самореферентных процессов стремится самоорганизоваться в целях самосохранения и предполагает существование Наблюдателя. На уровне живых систем код ДНК обеспечивает естественную идентичность организма. В общественной жизни идентичность обеспечивает саморегуляцию взаимоотношений индивида и Других в контексте общественной среды. На протяжении истории человечества идентичность осложняется и является фактором самоорганизации общественных отношений. Понятие идентичности начинает формироваться еще с античного социума, начиная с «осевого времени» и возникновения рефлексивной морали (Сократ, Аристотель, Конфуций, Будда и др.); продолжается этот процесс и в философии Нового времени, и в классической немецкой философии в виде понятия рефлексивного духа, трансцендентальной апперцепции, рефлексивного самосознания; указанные феномены рассматривались по сути как внутренний живой механизм самоконструирование идентичности (Р. Декарт, Т.Гоббс, П.Гасенди, И. Кант, И.Фихте, Гегель). Ю.Хабермас, опираясь на Л.Кольберга, Э.Эриксона, Ж. Пиаже, связал уровень развития идентичности с уровнями и этапами развитости нравственного сознания. Мыслители и практикующие философы конца ХХ - начала XXI веков (К.Вилбер, Ф.Лалу и др.) в условиях современного технологического и социоорганизацийного взрыва проявляют и исследуют новые типы множественной гуманизированной идентичности.
Authors and Affiliations
Yaroslav Lyubiviy
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661402
- DOI -
- Views 222
- Downloads 0
Буддизм у творчості Ніцше
Статтю присвячено дослідженню звернення Ф. Ніцше до буддизму. Філософський аналіз його творів здійснюється з точки зору буддійської «філософії порожнечі». Згадки про буддизм присутні у більшості праць мислителя, одн...
«Дискурсія про метод» Декарта як проект антропологічної метафізики Нового часу
Контекст згасання технократичних ілюзій актуалізує питання про характер та спрямованість тих радикальних змін, котрі були започатковані в Новий час. До найбільш глибоких форм оприявнення останніх належить метафізика Дека...
Утопічні елементи постіндустріальних теорій: ілюзії та суперечності
Розроблені у 1970–1980 рр. постіндустріальні теорії продовжують зберігати свій вплив і значущість для наукових досліджень, прийняття політичних рішень та формування домінантних у суспільстві уявлень про майбутнє. Водноча...
Cultural and Historical Contexts for the Development of Coinonious Sociality
The formation and development of the tradition of the Christian coinonia-community as a dialogical form of collectivity, from the time of the first centuries of Christianity to the time of modern times, is researched. It...
Метафора «смислу» в аргументах логічного аналізу: знак – ідея – референт
У статті досліджується проблема «смислу» в контексті метафори, когнітивна природа якої відкриває простір для інтерпретації наукових текстів і положень. Важливим аргументом у визначенні смислу є комплекс: «знак» – «ідея»...