Ігровий тренінг як засіб розвитку внутрішнього плану дій
Journal Title: International Journal of Education and Science - Year 2018, Vol 1, Issue 3
Abstract
Вступ: Розвинутий інтелект – важлива умова успішного навчання в сучасній системі освіти. Один із найважливіших аспектів розвинутого інтелекту – внутрішній план дій (ВПД), тобто здатність діяти “в розумі”, без практичних дій і без зорової опори на допоміжні стимули-засоби. На відміну від змістовної сторони мислення (які саме операції і прийоми використовуються, наскільки вони відбивають сутність матеріалу), ВПД пов’язаний з його формальним аспектом: незалежно від змісту самих розумових операцій (їхнього складу, якості, глибини), наскільки взагалі людина здатна їх здійснювати подумки: виконувати в заданій послідовності, координувати один з одним, утримувати результати попередньої операції при виконанні наступної й т. п. При цьому, якщо змістовна сторона мислення хоча б до деякої міри формується в ході шкільного навчання (дітей вчать знаходити спільне і відмінне, класифікувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та ін.), то у відношенні ВПД не здійснюється ніякої системи заходів, спрямованих на його становлення й удосконалювання. Як результат – він розвивається лише стихійно, а отже, і в дуже обмеженому обсязі. Тренінг як спосіб розвивальної та корекційної роботи має широкі можливості для вдосконалення пізнавальної діяльності учнів. З досвіду роботи особливо ефективними для сучасних школярів є ігрові форми роботи. У рамках розробленого нами ігрового тренінгу пізнавальних процесів школярів розвитку ВПД приділяється важливе місце (розроблено і випробувано чимало інтелектуальних ігор і вправ). Наведені вправи спрямовані на формування не стільки окремих розумових дій чи їхніх ланцюжків, скільки складних їхніх систем. Ці вправи не вимагають ніяких спеціальних приладів і пристосувань, для них досить мати тільки папір, ручку й олівець. Вправи розраховані на учнів 7-11 класів і студентів. Завдання виконуються по черзі; поки один гравець його виконує, проговорюючи вголос, інші стежать за його відповідями й у випадку помилок подають ведучому сигнал. Результати: Рахунок у двох напрямках. Називається два числа в межах 100, наприклад, 1 і 25 (чи: 30 і 72; 26 і 69). Необхідно паралельно виконувати подумки два процеси: а) до меншого числа увесь час додавати по 1: 1, 2, 3, 4..., б) від більшого числа весь час віднімати по 1: 25, 24, 23, 22... Результати варто називати упереміж: спершу з додаванням, потім з відніманням, чітко фіксуючи кожен крок у здійсненні обох процесів. Так, повинні називатися числа: 1: 25–2–24–3–23–4–22... (в інших прикладах: 30–72–31–71–32–70...; 26–69–27–68–28–67...). Рахунок у двох напрямках через одне чи два числа. Як у попередньому, тільки додавати чи віднімати не 1, a 2 чи 3, причому в одному напрямку відлік може вестися через одне число, в іншому – через два. Наприклад: рахувати уперед від 18 – через два числа і назад від 49 – через три числа. Правильна відповідь: 18–9–20–46–22–43–24–40... Рахунок у двох напрямках через 5–7 чисел. Як у попередньому, тільки різниця між двома числами одного напрямку повинна дорівнювати 6, 7 чи 8. Наприклад: рахувати уперед від 4 з додатком 7 і назад від 61 із відніманням 8. Правильна відповідь: 4–61–11–53–18–45–25–37... Рахунок у двох напрямках із забороненими числами. Як у попередньому, тільки вводяться особливі числа, що підпадають під обговорену умову, треба взагалі не називати вголос, пропускати, негайно переходячи до наступного. Так, правильні відповіді за умови “а”: 1–25– мовчання –24–3– мовчання –4–22...; 4–61– мовчання 5–53–18..., а за умови “б”: 1– мовчання–2–24–3...; 4–61–11–53–18–мовчання – і т. д. Бажано намагатися робити паузи усе більш короткими. Відстеження ознак двох змінних. Нехай є дві змінні: А і Б. Змінна А набуває послідовно значення: 1, 2 і 3, тобто змінюється так: 1, 2, 3, 1, 2, 3, 1, 2, 3...; змінна Б – два значення: 3 і 4, тобто змінюється так: 3, 4, 3, 4, 3, 4... Потрібно паралельно відслідковувати зміни обох змінних, називаючи вголос номери ознак, яких вони набувають на кожному кроці; спершу називати ознаку змінної А, потім – Б. Правильна відповідь: 1, 3–2, 4–3, 3–1, 4–2, 3–3, 4–1, 3... У різних варіантах вправи задається різне число ознак, яких набуває кожна змінна (2, 3, 4, 5, 6... 9), а також різна нумерація ознак (від 1 до 3; від 3 до 5; від 7 до 9). Відстеження ознак трьох незв’язаних змінних. Подібно до попереднього, тільки замість двох змінних задаються три: А, Б і В, і нумерація їхніх ознак дається в різних інтервалах числової осі. Наприклад, змінна А набуває значення 1, 2, 3, 4, 5; Б – 1, 2, 13, 14; В – 27, 28; “вага” ознаки міняється циклічно. Правильна відповідь: 1, 12, 27 – 2, 11, 28 – 3, 14, 27 – 4, 12, 28 – 5, 13, 27 – 1, 14, 28... Висновки: Внутрішній план дій можна формувати засобами ігрового тренінгу пізнавальних процесів.
Authors and Affiliations
Євген Заїка, Ігор Зуєв
Інноваційні форми підвищення кваліфікації та самоосвіти викладачів фармацевтичних та медичних закладів вищої освіти
Вступ: Питання підвищення кваліфікації викладачів фармацевтичних та медичних закладів вищої освіти, самоосвіта та самовдосконалення є предметом досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців. Зміни в суспільстві, запити...
Developmental Assets in Physical Education
Background: There are no simple answers about how to improve education for all students. Research and practice show that no single strategy or program makes all the difference. While there have been encouraging innovatio...
Social and Economic Foundation of the Implementation of Blockchain-Based Systems of Digital Assets in Developing Countries
Background: New digital technologies blur the boundaries of our lives. They create a new reality – virtual, but quite tangible. If you are interested in digital economy, you must have noticed a rapid rise in the Bitcoin...
Проблемні аспекти освіти в умовах креативної економіки
Вступ: Останнім часом серед науковців все частіше лунають думки щодо нової парадигми розвитку, якою є креативна економіка. В Україні вже починає формуватися кластер креативних індустрій, які походять з індивідуальної тво...
Using the Techniques of Reflexive and Non-Reflective Listening at the Stage of Testing Students’ Knowledge During the Lesson
Background and Aim of Study: The article describes a model for the development of reflexive communication, using methods and forms of monitoring students' knowledge, especially oral questioning. The described forms and m...