Інформаційне поле історичного дослідження
Journal Title: Вісник Дніпропетровського університету. Серія Історія та археологія. - Year 2017, Vol 25, Issue 1
Abstract
У статті проводиться аналіз основної інформаційної колізії історичного пізнання, яка полягає у фізичній недоступності подій і явищ минулого як предмета історичного науки для історика-дослідника. Метою дослідження є формулювання та обговорення робочої гіпотези про інформаційне поле історичної науки. У статті подано аналітичну довідку щодо основних ідей та підходів в сфері сучасної теорії інформаційного поля. Здійснено проекцію основних положень теорії інформаційного поля на історичне дослідження. Показано, що інформаційне поле є реально існуючий носій інформації, що забезпечує її видобування, транспортування, зберігання й візуалізацію, а також надає відомості та знання, зафіксовані в різних формах, тобто реалізує культурні комунікації. Одним з елементів такої культури є вироблені людством знакові системи, що зумовлюють певні контексти. Знаки мають властивість полісемії. Не зважаючи на штучне походження, семіотична реальність є обʼєктивною. Воднораз знаки забезпечують інтелектуальну діяльність людей. Ментальні знаки в історичному процесі вживання суспільством набувають додаткових значень, породжуючи нові символи. Полісемія формує проблему гносеологічної невизначеності двох стадій – виявлення проблеми та її розвʼязання. Історики як дослідники вдаються до когнітивних моделей, що завдяки трансляційній функції дозволяють перенесення інформації з відомого на невідоме. Одним з пояснень полісемії є теорія концептуальної інтеграції, згідно з якою структури вихідних ментальних просторів проектуються на новий, конструйований, ментальний простір – бленд. Це є результат інтелектуальної здатності людини створювати нові сенси на основі наявних. Оскільки знаки і символи полісемічні, то вони й формують множинність ретроспективних сценаріїв історичних досліджень на стадії постановки проблеми. На етапі ж її розвʼязання відбувається активна взаємодія історика з інформаційним полем, яка полягає у верифікації емпіричними даними наявних наукових гіпотез. На цій стадії історик проводить евристичну, аксіологічну та селекційну роботу, результатом якої стає авторська версія історіописання.
Authors and Affiliations
Yurii Sviatets
Keywords
Related Articles
- EP ID EP260693
- DOI 10.15421/261703
- Views 84
- Downloads 0
Archaeological exploration in the Dnepropetrovsk region in 2017
Materials of archaeological exploration of monuments without land characteristics in the territory of Dnipropetrovsk region in 2017 are reported. The work is conditioned by the necessity to establish the safety of archae...
Формирование и становление историософских взглядов Николая Костомарова
Рассмотрены отечественные и зарубежные факторы формирования и становления историософских взглядов молодого Н. И. Костомарова. Показано, что в харьковский период состоялось формирование историософского видение Н. И. Косто...
Features of creation and activity of the procuracy in the South Ukraine in the 1920s
This article is devoted to the analysis of regionalproblems beginning of the procuracy in terms ofsocial transformation and the establishment of anauthoritarian regime in the USSR in the 1920s. Thetheme is caused by nece...
Бібліотечна діяльність Катеринославської вченої архівної комісії: до 115-річчя створення
Досліджено історію та діяльність бібліотечного осередку Катеринославської вченої архівної комісії. Висвітлено процес комплектування та його особливості у формуванні наукового товариства. Розкрито внесок та визначено роль...
Аннотированный обзор докторских и кандидатских диссертаций по историческим специальностям, защищенных в Днепропетровском национальном университете имени Олеся Гончара в 2015 г.
Проанализирована тематика и содержание научных проблем, освещенных в диссертациях, представленных на соискание научной степени доктора и кандидата исторических наук.