Інклюзивне навчання іноземної мови старшокласників з порушеннями функцій опорно-рухового апарату: особливі освітні потреби та адаптаційні заходи
Journal Title: ScienceRise: Pedagogical Education - Year 2018, Vol 0, Issue 4
Abstract
<p class="rvps2">Згідно з чинним українським законодавством учні з особливими освітніми потребами можуть навчатись у загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладах або класах. Однак доцільність, а також переваги та недоліки інклюзії учнів з важкими формами інвалідності викликають у суспільстві неоднозначну реакцію. Її сутність полягає в тому, що переведення цих дітей у загальноосвітні навчальні заклади не повинно мати стихійний характер, а має ґрунтуватись на відповідних адаптаційних заходах.</p><p class="rvps2">Метою цього дослідження є висвітлення адаптаційних можливостей навчання іноземної мови (ІМ) старшокласників з порушеннями функцій опорно-рухового апарату, викликаних дитячим церебральним паралічем (ДЦП). Проведений аналіз форм ДЦП, характерних для учнів старшого шкільного віку, дозволив сформулювати перелік бар'єрів, що можуть перешкоджати вивченню ними іноземної мови: труднощі, пов'язані з утриманням вертикальної пози тіла та з самостійним пересуванням, труднощі самостійного сидіння, труднощі утримання в руках предметів і самостійного письма.</p><p class="rvps2">Відповідно до вказаних бар'єрів у дослідженні було визначено три групи особливих освітніх потреб учнів з порушеннями опорно-рухового апарату, що передбачають запровадження таких адаптаційних заходів, як: створення безбар'єрного шкільного середовища, розробку та використання Індивідуальної програми розвитку та Індивідуального плану учня, запровадження відповідних підходів, принципів, методів і засобів навчання.</p><p class="rvps2">Автор приходить до висновку, що, зважаючи на те, що вітчизняна інклюзивна освіта знаходиться на етапі становлення, учні з порушеннями функцій опорно-рухового апарату, що виникли внаслідок ДЦП, повинні мати доступ і до загальноосвітніх, і до спеціальних освітніх закладів і класів. Перший варіант дозволить їм сформувати соціальну та навчальну компетентність, а другий – максимально скористатися наявними методико-організаційними та корекційними ресурсами, а також учитися під керівництвом спеціально підготовлених педагогів. В будь-якому випадку майбутнє інклюзії в Україні полягає в певному індивідуально раціональному поєднанні вказаних опцій шляхом адаптації навчального процесу до особливих освітніх потреб учнів з інвалідністю, використання спецшкіл як ресурсно-консультаційних центрів та інших можливостей</p>
Authors and Affiliations
Natalia Scherba
Keywords
Related Articles
- EP ID EP526910
- DOI 10.15587/2519-4984.2018.131974
- Views 152
- Downloads 0
Особливості впровадження педагогічної моделі подолання негативного впливу засобів масової інформації на процес соціалізації підлітків
<p>У статті досліджується питання впливу засобів масової інформації на соціалізацію підлітків. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування педагогічної моделі подолання негативного впливу мас-медіа. В роботі визначено с...
Особенности организации деятельности социального педагога с маргинальными школьниками
<p>В статье обоснована актуальность комплексной социально-педагогической работы с маргинальными школьниками. Выделены направления профессиональной деятельности социального педагога с детьми. Освещена структура работы соц...
Самоосвіта як складова системи післядипломної освіти фахівців екологічного спрямування
Здійснено аналіз поняття «самоосвіта», його роль у системі післядипломної освіти та у професійній діяльності фахівців у галузі екології. Охарактеризовано структурно-функціональні етапи організації самоосвіти у формуванні...
Хід та аналіз результатів експериментальної роботи з формування деонтологічної культури студентів вищих навчальних закладів
<p>У статті представлено результати експериментальної роботи з формування деонтологічної культури студентів вищих навчальних закладів. Проведено аналіз успiшнoстi впрoвадження в практику сoцiальнo-вихoвнoї рoбoти вищoгo...
Development model of professional competences in environmental monitoring in the system of postgraduate education
<p>During the study there was elaborated the structural-functional model of professional competences formation in the system of postgraduate education, and its main components (purpose, conceptual, content, operational a...