Інклюзивне навчання іноземної мови старшокласників з порушеннями функцій опорно-рухового апарату: особливі освітні потреби та адаптаційні заходи
Journal Title: ScienceRise: Pedagogical Education - Year 2018, Vol 0, Issue 4
Abstract
<p class="rvps2">Згідно з чинним українським законодавством учні з особливими освітніми потребами можуть навчатись у загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладах або класах. Однак доцільність, а також переваги та недоліки інклюзії учнів з важкими формами інвалідності викликають у суспільстві неоднозначну реакцію. Її сутність полягає в тому, що переведення цих дітей у загальноосвітні навчальні заклади не повинно мати стихійний характер, а має ґрунтуватись на відповідних адаптаційних заходах.</p><p class="rvps2">Метою цього дослідження є висвітлення адаптаційних можливостей навчання іноземної мови (ІМ) старшокласників з порушеннями функцій опорно-рухового апарату, викликаних дитячим церебральним паралічем (ДЦП). Проведений аналіз форм ДЦП, характерних для учнів старшого шкільного віку, дозволив сформулювати перелік бар'єрів, що можуть перешкоджати вивченню ними іноземної мови: труднощі, пов'язані з утриманням вертикальної пози тіла та з самостійним пересуванням, труднощі самостійного сидіння, труднощі утримання в руках предметів і самостійного письма.</p><p class="rvps2">Відповідно до вказаних бар'єрів у дослідженні було визначено три групи особливих освітніх потреб учнів з порушеннями опорно-рухового апарату, що передбачають запровадження таких адаптаційних заходів, як: створення безбар'єрного шкільного середовища, розробку та використання Індивідуальної програми розвитку та Індивідуального плану учня, запровадження відповідних підходів, принципів, методів і засобів навчання.</p><p class="rvps2">Автор приходить до висновку, що, зважаючи на те, що вітчизняна інклюзивна освіта знаходиться на етапі становлення, учні з порушеннями функцій опорно-рухового апарату, що виникли внаслідок ДЦП, повинні мати доступ і до загальноосвітніх, і до спеціальних освітніх закладів і класів. Перший варіант дозволить їм сформувати соціальну та навчальну компетентність, а другий – максимально скористатися наявними методико-організаційними та корекційними ресурсами, а також учитися під керівництвом спеціально підготовлених педагогів. В будь-якому випадку майбутнє інклюзії в Україні полягає в певному індивідуально раціональному поєднанні вказаних опцій шляхом адаптації навчального процесу до особливих освітніх потреб учнів з інвалідністю, використання спецшкіл як ресурсно-консультаційних центрів та інших можливостей</p>
Authors and Affiliations
Natalia Scherba
Keywords
Related Articles
- EP ID EP526910
- DOI 10.15587/2519-4984.2018.131974
- Views 158
- Downloads 0
Управління якістю загальної середньої освіти на регіональному рівні: теоретичний аспект
<p>У статті обґрунтовано проблему управління якістю загальної середньої освіти на регіональному рівні; зазначено, що сучасна система управління освітою має враховувати регіональні особливості в організації навчально-вихо...
Сутність підготовки бакалаврів у галузі сходознавства в педагогічному університеті
<p>В цьому дослідження було з’ясовано сутність підготовки бакалаврів у галузі сходознавства у педагогічному університеті. А саме: було актуалізовано питання щодо розуміння бакалаврами у галузі сходознавства сутності влас...
Формування компетентності здоров’язбереження при засвоєнні санітарно-гігієнічної культури у студентів агроекологічних коледжів
<p>У дослідженні розкрито об’єктивні передумови й особливості санітарно-гігієнічного виховання та профілактичної роботи серед підлітків. Розглянуто питання підготовки молоді до реалізації знань про здоровий спосіб життя,...
Розробка мультимедійних засобів навчання з урахуванням педагогіко-психологічних аспектів
<p class="style29">Розвиток інформаційних технологій, можливість одержати доступ до необхідної інформації, в тому числі до найбільших освітніх ресурсів світу. Заклади ОСВІТИ пропонують повні онлайн-версії своїх навчальни...
Концептуальні засади інтерактивного навчання у вищій військовій школі
<p>Статтю присвячено актуальній проблемі концептуалізації інтерактивного навчання у вищій військовій школі. Проаналізовано діахронічні аспекти побудови інтерсуб’єктивної освітньої взаємодії з позицій античної діалектики...