ІНТЕЛЕКТ І МИСЛЕННЯ В КОНЦЕПТАХ СУЧАСНОЇ ЕПІСТЕМОЛОГІЇ
Journal Title: Освітній дискурс : збірник наукових праць - Year 2018, Vol 5, Issue 5
Abstract
Актуальність дослідження. Сучасні дискусії про знання в умовах інформаційного світу демонструють зростаючу актуальність питання про філософський і освітній статус концепції когнітивності, в контексті якої визначають можливості інтелекту і діяльності мислення. Зростання кількості когнітивних теорій в останній час показує необхідність аналізу їх взаємозв’язку з процесом пізнання і продуктивним мисленням. Постановка проблеми. В чому полягає сенс когнітивності в процесах розвитку сучасних епістемологічних дискурсів, центральне місце в яких належить питанням інтелекту, його відношення зі структурами життєдіяльності, мисленням і спілкуванням індивідів? Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема когнітивності в останні роки привернула увагу ряду вітчизняних і зарубіжних дослідників. Її вивченню присвячені роботи Р. Болбакова, В. Раєва, В. Нечаєва, Ф. Крейка, П. Цвєткова, М. Зав’ялової, І. Соловйова, Дж. Лакоффа, Т. Хілла, Г. Говарда та інших. Окреме місце займають роботи Ю.Шилкова, К.Лоренца, К.Поппера, У.Мотурано, Ф. Варели та інших по вивченню інтелекту в когнітивному процесі. Постановка завдання. В результаті динаміки розвитку суспільства, заснованого на знаннях, інформації, творчості, виникає необхідність аналізу процесу діяльності мислення в структурах когнітивності, які являють собою складні внутрішні механізми. Водночас пізнання і продуктивне мислення є постійними процесами конструювання світу в системах соціального життя і між¬індивідуального спілкування. В межах статті визначено завдання виявити основні стратегії розвитку інтелекту та мислення в процесах когнітивності. Виклад основного матеріалу. Епістемологічні структури не постають усвідомленим змістом мислення, проте вони визначають його конкретну форму. Даний феномен характерний як для повсякденного, так і наукового мислення. Зростання кількості когнітивних теорій виявляє їх соціальний аспект, зв’язок з бергсонівською теорією антиінтелек¬туального інтуїтивізму. Адаптація інтелекту до соціальної історії забезпечила мислення внутрішньою структурою у відповідності реаліям зовнішнього світу. Важливе значення у дослідженні когнітивності має концепція «автопоезису» – теорії самовідтворення живих систем. Це перша наукова теорія, що долає поділ розуму і матерії. Когнітивні передумови діяльності мислення слугують засобами міждисциплінарного співробітництва щодо його складних і суперечливих процесів. Висновки. Абстрактний характер інтелекту, який досягає свого найбільш повного вираження в науковому пізнанні і культурі, знаходить реалізацію в мисленні. Воно є результатом тривалої еволюції людства. Системне вивчення інтелекту і мислення породило міждисциплінарний розгляд «когнітивістики» на всіх рівнях теорії і конкретного життя. Продуктивність мислення при вирішенні глобальних проблем людського існування залежить від конкретних способів спілкування та діяльності індивідів.
Authors and Affiliations
Maksym Halchenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP387403
- DOI 10.33930/ed.2018.5007.5(5)-1
- Views 93
- Downloads 0
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ В ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Актуальність дослідження. Глобальна інформатизація суспільства та формування нового інформаційного середовища об'єктив-но передбачають масштабне і якісне оновлення системи освіти. Якість сучасної освіти – головний сенс ї...
НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ ТА ОСВІТНЯ ПОЛІТИКА
Актуальність теми дослідження. Актуальність полягає в тому, що стаття реалізує аналіз національної ідеї в умовах сучасних глобалізаційних змін, що є основою української національної моделі освіти. Постановка проблеми. До...
ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА СУПЕРЕЧНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ “ОСВІТА” (“УКРАЇНА XXI СТОЛІТТЯ”)
Актуальність дослідження полягає в тому, що перший документ освітньої політики незалежної України – Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) стала концептуальним підґрунтям для формування нової нац...
RETRO-INTROSPECTION ON RELIGIOUS DEBATE AND CONFLICT IN POST-COLONIAL INDIA AND POSSIBLE SUGGESTIONS TO IMPROVE THE SITUATION
Urgency of the research. India has a rich cultural heritage and diversity dating back to ancient times (before Christ) to contemporary times. The paper focuses on the era before Christ, medieval era and post independent...
ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ ПЕДАГОГІВ-ФІЗИКІВ У РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ (ПЕРШЕ ДВАДЦЯТИРІЧЧЯ ХХ СТОЛІТТЯ)
Завдання української національної школи підготувати конкурентоспроможних фахівців, які будуть затребувані на міжнародному ринку праці. Сучасне покоління зіштовхнулося віч-на-віч із проблемою мінливості соціокультурних пр...