Інтерпретувати інтерпретатора або соціальна історія французьких рецепцій Ніцше
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2016, Vol 0, Issue 1
Abstract
На прикладі рецепції Ніцше французькою думкою ХХ ст. у статті аналізується історико-філософська проблема рецепції, з’ясовуються соціально-інституційні чинники звернення до ідей того чи іншого мислителя, досліджується вписаність рецепції в логіку інтеракції різних культурно-філософських традицій. На основі аналізу Л. Пенто і В. Декомба авторка показує зумовленість перетворення Ніцше на класика французької філософської думки опозиційними структурами філософського поля, такими, як учена культура коментаря/профанна культура, науковець/митець, ерудит/творець, а також політичними, етичними, науковими проблемами французької культури 1950–1960-х років, що їх намагалася вирішити французькі філософи за допомогою ресурсів думки Ніцше. Показується необхідність реалізації соціальної історії ідей, що досліджує мислителів як носіїв соціальної та інституційної ідентичності та виявляє соціальні умови циркуляції ідей і рецепцій. Обгрунтовується голістський підхід до історії ідей, який передбачає артикуляцію «внутрішньої історії ідей», себто дискурсивних філософських практик, у контексті «зовнішньої історії ідей» – невидимих опозиційних структур філософського поля з їхніми ієрархіями тем, концептів, авторів, дослідницьких пріоритетів, котрі потребують реконструкції та визначають, у кінцевому підсумку, сенс філософських формул і декларацій.
Authors and Affiliations
Oksana Yosypenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661600
- DOI -
- Views 195
- Downloads 0
Umbris idearum і метафізика безкінечного Дж. Бруно
Філософська думка доби Відродження XV–XVI ст. передбачає наявність світоглядних детермінант, що мають глибинний герметичний сенс. Із розвитком гуманітарного знання необхідним стає прагнення визначити послідовність суджен...
Філософія симфонізму української музики
Стаття присвячена з’ясуванню специфіки філософії симфонізму української музики. На прикладі творчих доробок вітчизняних композиторів показано, що концептуальним виміром є особлива відкритість, яка зумовлює синтез із родо...
Принципи істини як аргументи наукового пізнання: смислодіяльнісний вимір
В статті досліджується проблема смислодіяльності як умови продуктивного пізнання. Показана феноменологічна і логічна аргументація у визначенні інтенцій суб’єкта на смисли світу (об’єкт). Особливості сприйняття і розумінн...
Forming of Concept of Reflection as Mechanism of Self-Organization of Identity
Forming of reflection as thinking charts and trigger hook of practical action in the ancient world was the important factor of origin of «axial time» (K.Jaspers). In this period rose up moral as reflection and regulator...
Феноменологическая составляющая онтологии социальной реальности
Автор полагает, что в современной философии не существует единых понятий онтологии и бытия, а имеют место различные типы онтологических систем, в которых понятие бытия имеет различные интерпретации. Различия в интерпрета...