Історія становлення законодавства щодо кримінальної відповідальності в Україні за вимагання (1845–2001 рр.)
Journal Title: ПИТАННЯ БОРОТЬБИ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ - Year 2018, Vol 1, Issue 35
Abstract
У статті наводиться дослідження історії кримінальної відповідальності за вимагання відповідно до законодавства України за часів її перебування у складі Російської імперії, Союзу Радянських Соціалістичних Республік та незалежності у ХІХ–ХХІ ст. за період часу 1845–2001 рр., до набрання чинності Кримінальним кодексом України 2001 р. Вимаганням у ст. 406 Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 р. та у ст. 377 у редакціях Уложення 1866 та 1885 рр. визнавалося: 1) будьякий прибуток або інша вигода, набута у справах служби утиском або ж погрозами і взагалі страхом утисків; 2) будь-яка вимога подарунків або ж невстановленої законом плати або позики або яких-небудь послуг, прибутку або інших вигод по справі або дій, що стосуються служби або посади винного, у тому числі під будьяким приводом; 3) будь-які невстановлені законом або зайві порівняно з визначеною кількістю побори грошима, речами або чимось іншим; 4) будь-які незаконні доручення пересічним громадянам своєї або чиєї-небудь роботи. Цікавим є факт, що дії співучасників вимагання каралися не за тією самою ст. 406, а за ст. 409 Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 р. (ст. 380 у редакціях Уложення 1866 та 1885 рр.) – як спільники каралися: особи, що сприяли лихоімству шляхом прийняття подарунків або хабара, що були посередниками при вимогах передачі або їх отриманні тощо. У Кримінальному Уложенні від 1903 р. законодавець уперше виділив вимагання як особливий вид заволодіння чужим майном (до цього часу це була складова лихоімства). До того часу українське кримінальне право, що діяло на землях, які були під владою Російської імперії, не знало загального поняття цього злочину. На територіях України – західноукраїнських землях, які перебували під владою Польської держави, Молдовського князівства, Угорщини, а потім і АвстроУгорської держави та не були під владою Російської імперії, поняття вимагання було відоме раніше – наприклад, в Угорському кримінальному уложенні про злочини і проступки 1879 р. Стаття 188 КК УСРР 1927 р. «Вимушування» в цілому відповідає ст. 194 КК УРСР 1922 р. Відмінності між ними такі: ст. 194 КК УРСР 1922 р., говорячи про вимогу вчинення будь-яких дій, не ставить умови, на відміну від ст. 188 КК УСРР 1927 р., щоб ці дії були «майнового характеру»; крім цього, вимагання під загрозою розголошення відомостей, що ганьблять потерпілого, було передбачене не ст. 194, а ст. 195 КК УРСР 1922 р. (шантаж). Також у КК УРСР 1922 р. було відсутнє майно як окремий предмет вимагання. Кваліфікуючих ознак не було ні у вимаганні, передбаченому ст. 194 КК УРСР 1922 р., ні у вимушуванні, передбаченому ст. 188 КК УСРР 1927 р. КК УРСР 1960 р. передбачав спочатку кримінальну відповідальність за вимагательство індивідуального майна у ст. 144 КК, а з 1989 р. і за вимагательство державного чи колективного майна (ст. 862 КК). З’ясувати зміст КК УРСР 1960 р. допомагали постанови Пленуму Верховного Суду України: «Про виконання судами республіки законодавства про відповідальність за корисливі злочини проти особистої власності» від 30.06.1989 р. № 4 та згодом – «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності» від 25.12.1992 р. № 12.
Authors and Affiliations
О. А. Ковтун
Keywords
Related Articles
- EP ID EP534247
- DOI -
- Views 125
- Downloads 0
On the issue of the lack of alternative provisions of the p. 5, Art. 176 of the Criminal Procedure Code of Ukraine and its compliance with the requirements of Art. 5 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms
The article is dedicated to the analysis of the changes in the criminal procedural legislation of Ukraine regarding the legal regulation of the institution of preventive measures that occurred in connection with the adop...
Основні кримінологічні риси злочинця, який вчиняє тяжкі насильницькі злочини проти життя та здоров’я особи в особливо великому місті
У статті на підставі проведеного автором вивчення матеріалів 310 архівних кримінальних проваджень, розглянутих у містах Київ, Харків та Одеса за 2012– 2017 рр., та аналізу офіційних статистичних даних Генеральної прокура...
On the issue of criminal law measures applicable to minors under the criminal law of Ukraine and Germany
The article deals with individual issues of youth criminal law and juvenile justice under the laws of Germany. Analyzed by comparison the system of criminal law measures against minors under the laws of Ukraine and Germa...
Соціально-рольова характеристика осіб, які вчиняють екологічні злочини
У статті надано соціально-рольову характеристику особи, яка вчиняє екологічні злочини, на основі дослідження офіційної статистичної звітності та інших джерел кримінологічної інформації. Проведений аналіз дозволив установ...
Situational crime prevention
Based on the familiarization with foreign literature, study of the modern experience of a number of Western countries on crime prevention, the article analyzes one of the directions of a crimes reducing strategy in the f...