Julien Green et l’art de la biographie
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2014, Vol 89, Issue
Abstract
Сучасні критики одноголосно стверджують, що біографічний текст функціонує не лише в історичній галузі, а й у мистецтві та літературі. Так, французький літературознавець Даніель Мадлена говорить про літературність біографічного жанру. Раніше Франсуа Моріак висловив думку про те, що будь-який біографічний текст є текстом романізованим. Підкреслюється важлива роль уяви, драматургії, композиції та тональності при написанні біографії. Окрім цього, творення біографічного тексту виступає для його автора формою катарсичного звільнення, оскільки біограф змушений брати до уваги власні глибинні переживання. Тому часто-густо біографічний текст надає нам більше відомостей про автора, ніж про об’єкта біографії. Як влучно зазначив Шатобріан, у біографії „автор змальовує власні почуття, наділяючи ними іншого”. А Жан Лякутюр зауважив, що „кожен портрет, який пишуть душею, являє собою не образ моделі, а лик митця”. Мадлена Лязар додає, що біограф завжди подає свій сюжет „крізь призму власної чуттєвості”. У статті йдеться про мистецтво біографії у творчості Жульєна Ґріна. А саме – на матеріалі написаної ним біографії Святого Франциска Асизького та його біографічних есеїв, присвячених С. Джонсону, В. Блейку, Ч. Лему, Ш. Бронте та Н. Готорну, досліджується прояв Ж. Ґріном у біографічних текстах своїх глибинних переживань, структуруючих його власний романічний світ. Обґрунтовується думка, що для Ж. Ґріна біографічне письмо виступає свічадом власної чуттєвості та формою транспозиції того образу, який він у ньому бачить.
Authors and Affiliations
Michael O’Dwyer
“Найперше – музика у слові!” [Рецензія на книгу: Маценка С. П. Партитура роману : монографія. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 528 с.]
Рецензія на книгу: Маценка С. П. Партитура роману : монографія. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 528 с.
Архетипні візії Леоніда Талалая (на матеріалі збірки „Безпритульна течія: вибрані поезії”)
Праналізовано поезії Л. Талалая останніх років, характеру викладу та мотивації в поєднанні з проблемами, що стоять нині перед українською культурою у зв’язку з актуалізацією питань оновлення літературної теорії, розгляну...
Каурісмякі & Шекспір: діалог з класиком
У руслі постмодерністської естетики аналізується кіноверсія шекспірівського „Гамлета”, здійснена фінським режисером Акі Каурісмякі. Їй притаманні монтажність сюжетної побудови, застосування гри, яка постає структурною ос...
Сумний автор веселої поезії: Едвард Лір та поезія нісенітниці
Досліджується художня творчість Едварда Ліра, зокрема його поетичні нісенітниці. Акцентується роль Е. Ліра в популяризації жанрової форми лімерику в царині британської та світової поезії. Проаналізовано стилістику та жан...
В. Сухомлинський у повісті І. Цюпи “Добротворець”
Вивчається художня рецепція і моделювання особистості В. Сухомлинського. Образ видатного педагога проаналізовано у зв’язку з естетичними уявленнями епохи соцреалізму. Дослідник зіставляє повість І. Цюпи з „Повістю про вч...