КНИГА РИЧАРДА ЛИБМАНА-СМИТА О БРАТЬЯХ ДЖЕЙМС: ПРОБЛЕМА ЖАНРА
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
Сюжетним засновком свого першого роману “Хлопці Джеймс: Роман про чотирьох братів-відчайдухів” (2008) відомий американський журналіст і редактор Ричард Лібман-Сміт обирає вигадану ситуацію, якби реально історичні брати Генрі та Вільям Джеймси (письменник та філософ) були братами їхніх не менш відомих сучасників, бандитів і грабіжників Джессі та Френка Джеймсів. Автор бере свій задум із жарту стенфордського професора історії про те, що “всю історію Америки XIX ст. можна звести до досягнень братів Джеймс: Вільяма й Генрі на сході та Френка й Джессі на заході”. Генрі Джеймс стає невільним учасником банди грабіжників з Дикого Заходу, і автор намагається видобути максимум комізму з винайденої ним ситуації, вдаючись до таких прийомів, як бурлеск, пародія, гіпербола, акцентуван- ня тематики матеріально-тілесного низу. Книга, що не отримала позитивних рецензій, заслуговує на увагу як приклад постмодерністського кросжанрового та кроскультурного палімпсесту та як закономірний продукт проліферації белетристичних біографій. n his first novel, The James Boys: A Novel Account of Four Desperate Brothers (2008), the American author and editor Richard Liebmann-Smith constructs a fictional situation as if real-life brothers Henry and William James (the novelist and the philosopher) were the brothers of Frank and Jesse James (their contemporaries and outlaws). The author traces his novelistic intention to his Stanford professor’s joke that “the story of America in the 19th century could be encapsulated in the story of the James brothers. William and Henry in the east and Frank and Jesse in the west”. Henry James is made an involuntary participant of the botched heist at the First National Bank in Northfield, Minnesota(1876), and the author tries to elicit comic possibilities out of this situation. Poorly estimated by reviewers (“literary lawbreaking” and “a dismal addition to literature”), the book seems, on the one hand, an interesting example of postmodern cross-cultural palimpsest, and on the other, a natural result of Jamesian biographies’ proliferation.
Authors and Affiliations
Ольга АНЦЫФЕРОВА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP276648
- DOI -
- Views 129
- Downloads 0
СКУЛЬПТУРА В РОМАНЕ ДОЙНЫ ГАЛИЧ БАРР “ДОМ РАЗБИТЫХ ЗЕРКАЛ”
У статті розглядається проблема інтермедіальності у творчості Дойни Галич Барр (1932–2010) – відомої та впливової американської письменниці – іммігранта сербського походження. Роман “Дім розбитих дзеркал”(2011) — літерат...
ТЕКСТУАЛІЗАЦІЯ ВЕРТЕПУ В РОМАНІ В. ЄШКІЛЄВА “ІМПЕРАТОР ПОВЕНІ”
У статті розглядається містеріальна природа вертепу і карнавалу, які у романі “Імператор повені” В.Єшкілєва виконують функцію основних наративних форм. Проаналізовано езотеричний підтекст цих драматичних різновидів, визн...
ТОПОС ЦИРКУ В ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
У статті розглянуто еволюцію актуалізації мотивів цирку в літературній творчості. На прикладі модерної драматургії Лесі Українки проаналізовано спектр циркової образності та її семантику в творах, написаних на матеріалі...
“ШЕКСПІРІЗАЦІЯ” АМЕРИКАНСЬКОГО ЗАХОДУ: СУЧАСНІ РЕЦИКЛЮВАННЯ
У статті розглядаються варіанти художнього переосмислення авторами кінця ХХ – початку ХХI ст.. своєрідної сторінки історії “присвоєння” В.Шекспіра в Америці, а саме, театральних постановок за його п’єсами у зоні фронтиру...
КАРНАВАЛІЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ЖИТТЯ В РАДЯНСЬКОМУ ТОТАЛІТАРИЗМІ
У статті розглянуто елемент гри, карнавалу й ритуалу в практиці радянського тоталітарного суспільства. Карнавал виконує різні функції в тоталітаризмі – від консолідації громадян до розваги, але його застосування цілком р...