Комплексна оцінка особливостей складу олії з насіння редьки олійної та її врожайного потенціалу як нової високопродуктивної сировини для дизельного біопалива
Journal Title: Фактори експериментальної еволюції організмів - Year 2018, Vol 23, Issue
Abstract
Мета. На сьогодні в більшості країн Європи, в тому числі й в Україні, основним джерелом олії для виробництва дизельного біопалива є ріпак. Однак останнім часом все більшу увагу привертають менш поширені олійні культури, зокрема представники родини Хрестоцвіті, що можуть стати сировиною для виробництва біодизелю. Нами було досліджено селекційні форми та сорти редьки олійної (Raphanus sativus var. oleifera), створені у відділі нових культур Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України за участю ДУ «Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України». Результати. У ході проведених досліджень визначено урожайність насіння (сягає 3440 кг/га у сорту Кияночка), вміст олії (30–42%) та енергетичну цінність (8847–9306 ккал/кг) залежно від формових та сортових особливостей редьки олійної. За результатами хроматографічного аналізу встановлено, що досліджені зразки редьки олійної містять значну кількість олеїнової (18:1) кислоти – до 37,89% у сорту Кияночка; та значну кількість ерукової (22:1) та лінолевої (18:2) – до 17,3% та до 17,04% відповідно у селекційної форми ЕОРДОФ-8. Отримано пробну партію дизельного біопалива з олії насіння сорту Кияночка, що відповідає усім нормам ДСТУ для дизпалива. Висновки. Зразки редьки олійної вирізняються високим вмістом олеїнової (18:1) кислоти – до 46,92%, а також більшим вмістом такої поліненасиченої жирної кислоти з коротким ланцюгом, як лінолева (18:2) – до 21,17%. Ключові слова: редька олійна, жирні кислоти, біодизель.
Authors and Affiliations
Р. Я. Блюм, Г. В. Лантух, О. В. Голубець, С. О. Рахметова, А. І. Ємець, Д. Б. Рахметов, Я. Б. Блюм
Keywords
Related Articles
- EP ID EP621355
- DOI 10.7124/FEEO.v23.984
- Views 30
- Downloads 0
Фотоперіодична чутливість та Ppd-1 генотипи сортів дворучок м’якої пшениці
Мета. Вивчити реакцію на фотоперіод та ідентифікувати Ppd-1 генотипи сучасних сортів дворучок пшениці м’якої різного географічного походження. Методи. Вирощування рослин в умовах скороченого і подовженого дня, гібридолог...
Генетичні маркери молдавських цигайських і каракульських овець
Мета. Вивчення генетичної структури двох створених молдавських типів овець – цигайських шерстно-м’ясо-молочного і каракульсь смушково-м’ясо-молочного типів за частотою антигенів, генотипів, алелів, рівнем гомозиготності...
Адаптація рослин кукурудзи до хронічного ультрафіолетового опромінення
Мета. Досліджена адаптація молодих рослин кукурудзи (Zea mays L.) до дії хронічного ультрафіолету В (УФ-В) опромінення в період вегетативного росту та формування фотосинтетичного апарату листків. Методи. Рослини кукурудз...
Застосування високопропускного віртуального скринінгу в Грід для пошуку нових інгібіторів тубуліну фітопатогенних грибів
Мета. Відібрати нові перспективні інгібітори тубуліну фітопатогенних грибів за допомогою високопропускного віртуального скринінгу в Грід. Методи. Моделювання просторової структури цільових білків (I-Tasser, Грід) і ліган...
Молекулярно-генетичний аналіз зразків пшениці українського та закордонного походження на наявність генів стійкості до стеблової іржі
Мета. Пошук стійкості генів Sr2 та Sr33 до стеблової іржі у закордонних та вітчизняних сортах пшениці за допомогою молекулярно-генетичних маркерів. Методи. Застосовували ЦТАБ-метод для виділення ДНК; ПЛР зі специфічними...