КОННОТАТИВНАЯ ТОНАЛЬНОСТЬ МИФОЛОГЕМЫ МУЗА В ПОЕТИЧЕСКОЙ РЕЧИ А. АХМАТОВОЙ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
У статті розглядаються проблеми конотації поетичного мовлення. Дослідження виконано на матеріалі поетичної спадщини А. Ахматової. Вона розпочала свій творчий шлях в руслі акмеїзму – літературної течії, що виникла в 1912 році і поставила собі за мету реформувати символізм. Акмеїзм проіснував недовго, але поетеса ніколи не відмовлялася від його літературних принципів, які з кожним роком ставали більш різноманітними і складними. Техніка Ахматової полягала і в використанні конотативних особливостей традиційних міфологем. У поезії А. Ахматової «античний» комплекс тем, образів і сюжетів віршів досліджений мало, хоча античні міфологеми утворюють певну ідейно-тематичну групу. Доведено, що інтерес до тих чи тих міфологем пояснюється наступністю культур, а також обумовлений синтезом творів різних країн і епох. Більшість художніх образів і мотивів – це універсальні архетипи, які служать благодатним грунтом для вираження нових поетичних ідей. Міфологеми мають особливий статус – це стилістичні одиниці, що якісно відрізняються від апелятивів і власних назв як елементів топонімічної, антропонімічної та інших систем мови. Найбільш поширеним є образ Музи, з яким традиційно асоціюється творче натхнення. Досить часто поетеса використовує традиційні поетичні моделі (муза-жінка, муза-сестра і подібні), які вказують на типологічну спорідненість її творчості з поетичним доробком представників «золотого століття» російської літератури. The article deals with the problems of connotation of the poetic speech. The research is based on the material of the poetic speech of A. Akhmatova. Anna Akhmatova came into poetry as a representative of the literary movement acmeism, with her husband being one of its leaders.This movement was marked by clear precise language and concrete imagery, as opposed to the vague mysticism of the Symbolists. Akhmatova's technique was to use everyday speech to express her experiences in the world. With direct simplicity she explored themes of love, jealousy, parting and death. She came to express a deep understanding of the meaning of the times as she experienced them. Acmeism did not last for long, but Akhmatova never renounced it, although her growing literary principles were much more diverse and complicated. In the poetry of A. Akhmatova, the "antique" complex of themes, images and plots of poems has been little studied, although ancient mythologems form a certain ideological and thematic group. The most common is the image of Muse, which is traditionally associated with creative inspiration. Quite often Akhmatova uses traditional poetic models (muse-woman, muse-sister and other), which point to the typological correlation of her creativity with the poetic heritage of representatives of the "golden age" of Russian literature. It is proved that interest in one or another mythologeme is explained by the continuity of cultures, as well as synthesis of works of different countries and eras. Most of the artistic images and motifs are universal archetypes, which serve as fertile ground for the expression of new poetic ideas. Mythologemes have a special status - they are stylistic units that differ qualitatively from appellatives and proper names as elements of toponymic, anthroponymic and other systems of language. They perform the main function of text-forming and significant elements, being linguistic genes that connect the ethnolinguistic coordinates «myth», «culture», «world picture», «artistic text».
Authors and Affiliations
Олександр Черевченко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP632049
- DOI -
- Views 110
- Downloads 0
ОСОБЕННОСТИ НЕМЕЦКОГО ПОЛИТИЧЕСКОГО ЯЗЫКА ПОСЛЕ ОБЪЕДИНЕНИЯ ГЕРМАНИИ
У статті розглядається проблематика політичної мови, яка представляє собою складне багатовимірне явище і вимагає знань з таких галузей як лінгвістика, політологія, історія та соціологія. Уточнюється поняття «політична мо...
МАТРИЧНА МОДЕЛЬ ЯК УНІВЕРСАЛЬНИЙ СПОСІБ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ПОНЯТЬ У СПОРІДНЕНИХ МОВАХ
Статтю присвячено аналізу матричної моделі як універсальної категорії пізнання дійсності на матеріалі споріднених мов. Усвідомлено, що моделювання не є готовим до споживання продуктом, воно також є процесом. Враховуючи а...
МОДЕЛІ ЛІНГВОКОГНІТИВНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОСОДИЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ АНГЛІЙСЬКИХ ВИСЛОВЛЕНЬ СПІВЧУТТЯ
У статті на основі функціонально-енергетичного підходу до дослідження мовленнєвих явищ обґрунтовано узагальнені когнітивно-синергетичні моделі механізму породження й актуалізації мовцем англійських висловлень співчуття р...
ПИСЬМЕННОСТЬ ВЕЛИКОГО КНЯЖЕСТВА ЛИТОВСКОГО КАК ЕВРОПЕЙСКИЙ ФЕНОМЕН (О КУЛЬТУРНО-ИСТОРИЧЕСКОМ КОНТЕКСТЕ ВОСПРИЯТИЯ «ПРАЖСКОЙ» БИБЛИИ ФРАНЦИСКА СКОРИНЫ)
У статті йдеться про роль «Празької біблії» (1517) Франциска Скорини для розвитку європейського письменства. Біблія отримала широке визнання на тогочасних європейських теренах. Твір як зразок культурно-історичного контек...
ФОНЕТИЧНЕ, СЕМАНТИЧНЕ Й СЛОВОТВІРНЕ ВАРІЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО АД’ЄКТИВА МЕРТВИЙ ТА ЙОГО ЕКВІВАЛЕНТІВ У ТЕКСТАХ ПОХОВАЛЬНОГО ОБРЯДУ
У статті проаналізовано якісний склад лексико-семантичної групи «мертвий» у діалектному мовленні; фонетичні варіанти прикметника мертвий та його субститутів у термінології поховального обряду. З’ясовано особливості слово...