Метаболічний синдром: що змінилось за 30 років?
Journal Title: Репродуктивная Эндокринология - Year 2018, Vol 0, Issue 43
Abstract
<p>Метаболічний синдром – це кластер кардіометаболічних факторів, які мають сильний зв’язок із ризиком виникнення важких хронічних захворювань. Розповсюдженість метаболічного синдрому продовжує зростати, в тому числі серед дітей, підлітків і людей активного репродуктивного віку. Для сфери репродуктивної медицини проблема метаболічного синдрому має особливе значення не лише через його негативний вплив на фертильність, частоту ускладнень вагітності та пологів, а й через його трансгенераційний вплив на здоров’я потомства: доведено, що кожний із компонентів метаболічного синдрому є потужним епігенетичним фактором.</p>Дослідження останніх років розкрили багато нових граней патогенезу метаболічного синдрому та розширили спектр його етіологічних факторів далеко за межі аліментарних, що визначає доцільність пошуку якісно нових підходів до профілактики і лікування цієї патології. В огляді представлено еволюцію діагностичних критеріїв метаболічного синдрому і відображення цього процесу в епідеміології та клінічних підходах до захворювання; епідеміологічні дані щодо розповсюдженості метаболічного синдрому серед молодих дорослих. У статті також зроблено стислий огляд великого масиву наукових досліджень останнього десятиріччя, присвячених етіології та патогенезу метаболічного синдрому, зокрема ролі дисфункції жирової тканини вісцерального, ілеофеморального та ектопічних депо, причин схильності до переважання того чи іншого жирового депо, розглянута нова класифікація ожиріння, а також роль пренатальних та епігенетичних, екологічних чинників (обісогенні речовини навколишнього середовища, контамінація штучним освітленням), складу кишкової мікробіоти, стану симпатичної нервової системи, нутрітивної недостатності в розвитку ожиріння та метаболічного синдрому. Розглянуто гендерні особливості розвитку та перебігу метаболічного синдрому, а також його зв’язок з дисгормональними та іншими патологіями репродуктивної сфери в жінок (синдром полікістозних яєчників, гіперпролактинемія, міома матки, ендометріоз).
Authors and Affiliations
Т. Татарчук, О. Перехрестенко, М. Гламазда
Keywords
Related Articles
- EP ID EP537823
- DOI 10.18370/2309-4117.2018.43.15-27
- Views 155
- Downloads 0
Сучасні погляди на лікування плацентарної дисфункції у вагітних після ЕКЗ
<p>З впровадженням екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) збільшилося і число проблем, пов’язаних із високою частотою розвитку акушерської та перинатальної патології в жінок із індукованою вагітністю. Мета дослідження – о...
Оксидативный стресс и репродуктивное здоровье
<p>Оксидативный стресс является результатом избыточного образования активных форм кислорода по отношению к степени антиоксидантной защиты. Физиологический оксидативный стресс априори существует в организме и женщины, и м...
Модуляція індукованих гонадотропіном стероїдогенних ферментів в клітинах гранульози за допомогою D-хіро-інозитолу
<p>D-хіро-інозитол (DCI) – це інозитолфосфоглікан, який включає в себе кілька клітинних функцій, що контролюють метаболізм глюкози. DCI функціонує як другий посередник для сигналізації дії інсуліну і вважається сенсибілі...
Роль факторів зовнішнього середовища у виникненні запальних процесів при полікістозі яєчників
<p>Мета. Вивчити показники запального процесу в жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) за однакових індексів маси тіла, відсутності патогенних інфекцій і практично однаковому соматичному анамнезі, а також визна...
СПКЯ: фенотипы, висцеральное ожирение и персонализированный подход в назначении КОК
<p>Синдром поликистозных яичников (СПКЯ) – сложное эндокринологическое заболевание, имеющее несколько фенотипов, что и определяет трудности в его диагностике</p><p>(«диагноз исключений»). Это междисциплинарное заболевани...