МЕТАДРАМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БЛАЗНЮВАННЯ В ДРАМАТУРГІЇ МИКОЛИ КУЛІША
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
У статті вперше розглядається творчість Миколи Куліша у світлі теорії метадрами. Метою дослідження є виявлення авторської рецепції театру, основою якої служить концепт блазня. Основну увагу зосереджено на п’єсі “Вічний бунт”, в якій поетика метадрами реалізується на кількох рівнях. Архетип блазня прочитується як в образах персонажів, так і в образі автора і сприяє розшаруванню художньої дійсності та саморефлексійності тексту. The art works of Mykola Kulish are analyzed in light of metadrama theory for the first time in this article. The study aims to identify the author’s reception of the theater, which is based on the concept of a clown. The main focus is on the play «Eternal Riot» in which the poetics of metadrama is implemented at several text levels. Archetype of clown can be read as in the images of the characters as well in the image of the author and promotes layering of fictional reality and self-reflexivity of the text.
Authors and Affiliations
Олександра ВІСИЧ
Keywords
Related Articles
- EP ID EP276681
- DOI -
- Views 159
- Downloads 0
ОБРАЗ ХЕЙОКИ-СВЯЩЕННОГО КЛОУНА У РОМАНІ «ТАНЦІВНИК ПО ТРАВІ» СЮЗАН ПАУВЕР
Стаття присвячена дослідженню використання традиційного для народу лакота образу священного клоуна хейоки у літературній творчості Сюзан Паувер. У романі «Танцівник по траві» письменниця накладає одна на одну мейстрімну...
РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ГЕРОНТОГЕНЕЗУ В АНТИЧНІЙ КОМЕДІЇ: ВИТОКИ ФОРМУВАННЯ ЕЙДЖИЗМУ
У статті доводиться, що репрезентації літнього віку в античній драматургії формує підвалини ейджистської свідомості. На матеріалі обраних комедій Арістофана, Менандра, Плавта і Теренція показано, як в контексті сімейно-п...
МЕТАФОРА ЦИРКУ ЯК МЕТАТРОП У ЛІРИЦІ В. Б. ЄЙТСА ТА БОБА ДІЛАНА
Розглядається семантика і поетика віршів “The Circus Animals’ Desertion” В.Б. Єйтса та “Desolation Row” Боба Ділана. В одній з останніх поезій Єйтса цирк постає як метафора творчості, перетворюючись в інструмент, «фігур...
“THE SENSE OF AN ENDING”: ЛИТЕРАТУРА ПОСЛЕ-ПОСТМОДЕРНИЗМА. ПОДСТУПЫ К ПРОЧТЕНИЮ ЭСТЕТИКИ И ПОЭТИКИ
Пропонована стаття – спроба проблематизувати саму можливість виокремлення літератури нової доби; її можливих історико-літературних параметрів з огляду на деякі принципово нові риси естетики, поетики, семантики, що вирізн...
ПРИМУСОВИЙ НАРАТИВ У ПОВІСТІ П. С. БІГЛА “ОСТАННІЙ ОДНОРІГ”: ФІГУРИ І ПРАВИЛА ГРИ
Об’єкт аналізу — повість П. С. Бігла “Останній Одноріг”. Досліджуються конструктивні й онтологічні особливості авторського світу повісті, інтертекстуальні зв’язки твору. Особливу увагу приділено функціонуванню в ньому та...