ПРИМУСОВИЙ НАРАТИВ У ПОВІСТІ П. С. БІГЛА “ОСТАННІЙ ОДНОРІГ”: ФІГУРИ І ПРАВИЛА ГРИ
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
Об’єкт аналізу — повість П. С. Бігла “Останній Одноріг”. Досліджуються конструктивні й онтологічні особливості авторського світу повісті, інтертекстуальні зв’язки твору. Особливу увагу приділено функціонуванню в ньому так зв. “примусових наративів”, які визначають діяльність персонажів, впливаючи на розвиток сюжетних ліній. Вплив основного і допоміжних примусових наративів продемонстровано на прикладах головних героїв, один з яких — чарівник Шмендрик — функціонально відповідає постаті дурня/блазня народних вистав. This article focuses on P. S. Beagle’s short novel The Last Unicorn. It analyses constructive and ontological features of the author’s universe and its intertextual connections. Special attention is paid to the functioning of the coercive narratives that are able to determine characters’ activities, and thus to influence the development of the plot. The researcher singles out the principal and the auxiliary coercive narratives in the text and demonstrates their impact on the main characters, one of which, Schmendrick the Magician, is a figure functionally close to the Fool of carnival performances.
Authors and Affiliations
Тетяна РЯЗАНЦЕВА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP278065
- DOI -
- Views 103
- Downloads 0
МОТИВ МАСКИ В РОМАНАХ ЖОРЖА БЕРНАНОСА “ЗЛОЧИН” І “ПОГАНИЙ СОН”
У статті аналізується функціонування топосу маски в “католицькому романі” Жоржа Бернаноса, а саме у двох його текстах, що об’єднані схожою сюжетною лінією, “Злочин” і “Поганий сон”. У фокусі дослідження перебуває типолог...
ТЕКСТУАЛІЗАЦІЯ ВЕРТЕПУ В РОМАНІ В. ЄШКІЛЄВА “ІМПЕРАТОР ПОВЕНІ”
У статті розглядається містеріальна природа вертепу і карнавалу, які у романі “Імператор повені” В.Єшкілєва виконують функцію основних наративних форм. Проаналізовано езотеричний підтекст цих драматичних різновидів, визн...
МАНДРІВНА ЛІТЕРАТУРА ЕПОХИ ҐАДЖЕТІВ: ВИДОВИЩНІСТЬ І ЛІТЕРАТУРНІСТЬ НОТАТОК ПРО СТАМБУЛ СЕБАСТЬЯНА МЕНАРА
У статті розглянуто поетикальні особливості оповіді С. Менара «Входимо у Стамбул услід за клубами кіптяви» («Entrer Istanbul en suivant un nuage de poussières»), якою у квітні 2016 р. було відкрито серію мандрівних нота...
ГРА-ЗМАГАННЯ “ЕРОС-ТАНАТОС” У П’ЄСАХ ФРАНЦУЗЬКОГО АВАНГАРДУ НА АНТИЧНО-МІФОЛОГІЧНУ ТЕМАТИКУ
Розвідку присвячено інтерпретації трьох п’єс французьких письменників: Жана Кокто “Орфей” (Jean Cocteau “Orphèe”), Жана Ануя “Антігона” (Jean Anouilh “Antigona”) та Жан-Поль Сартра “Мухи” (Jean-Paul Sartre “Les Mouches ”...
“КЛОУН” У ЗАГОЛОВКАХ І ПЕРСОНОСФЕРІ ТУРЕЦЬКОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ
У пропонованій розвідці досліджується особливість функціонування образу клоуна у заголовках і персоносфері сучасних турецьких літературних творів і його візуалізації у турецьких різножанрових художніх текстах. Окрему ува...