Методи профілактики та лікування підапоневротичного скупчення спинномозкової рідини у ранньому післяопераційному періоді в хірургії менінгіом основи черепа
Journal Title: Ukrainian Neurosurgical Journal - Year 2017, Vol 0, Issue 2
Abstract
Мета дослідження: вивчення причин післяопераційного підапоневротичного скупчення спинномозкової рідини (СМР), удосконалення методик герметизації хірургічної рани, розробка чіткого алгоритму лікувальних заходів, спрямованих на усунення ускладнення. Матеріали і методи дослідження. За період з 2004 по 2016 р. у нейрохірургічному відділенні лікували 197 пацієнтів з приводу менінгіоми основи черепа, у яких виконані 207 хірургічних втручань. У 88 (44,6%) хворих виявлено менінгіому передньої черепної ямки (ПЧЯ), у 73 (37,0%) — середньої черепної ямки (СЧЯ), у 36 (18,4%) — задньої черепної ямки (ЗЧЯ). Вік пацієнтів від 17 до 74 років, у середньому 45 років; чоловіків — 107 (54,3%), жінок — 90 (45,7%). З метою ретельної герметизації твердої оболонки головного мозку (ТОГМ) використовували методику формування перикраніального клаптя, фрагменти апоневрозу, вільні фрагменти м’яза та жирової тканини, медичні однокомпонентні клеї ціанакрилати «Сульфакрилат» та “Epiglue”. Результати. Проаналізоване 161 спостереження видалення менінгіоми ПЧЯ та СЧЯ. Підапоневротичне накопичення СМР в різні строки раннього післяопераційного періоду спостерігали у 32 (19,8%) хворих. «Лікворна подушка» в ділянці ЗЧЯ виникла у 2 пацієнтів, зникла самостійно. Критерієм включення у дослідження була наявність підшкірного скупчення СМР за даними візуального та пальпаторного контролю рани з 2-ї доби після операції. Проаналізовані основні причини виникнення підапоневротичного скупчення СМР. Для його профілактики брали до уваги особливості формування м’якотканинного клаптя, трепанації черепа, розсічення та герметизації ТОГМ, зашивання операційної рани. Визначені основні методи корекції ускладнення: накладання стисної пов’язки, черезшкірна аспірація СМР, використання еластичних бинтів, підшкірної та люмбальної дренажних систем, повторної ревізії та герметизації рани. Встановлені чіткі строки використання зазначених методик. Висновки. 1. Основними причинами виникнення псевдоменінгоцеле в ранньому періоді після операції є підвищений тиск СМР та дефект ТОГМ. 2. Навіть за ретельного зашивання операційної рани з використанням загальноприйнятих методів герметизації ТОГМ в ділянці трепанації можливе підапоневротичне скупчення СМР, частіше в лобовій ділянці внаслідок еластичності м’якотканинного клаптя та відсутності в його складі м’язового шару. 3. Поява «лікворної подушки» в ранньому післяопераційному періоді потребує вжиття невідкладних заходів, що сприятиме усуненню ускладнення у короткі строки.
Authors and Affiliations
Andrii Oblyvach
Keywords
Related Articles
- EP ID EP433703
- DOI 10.25305/unj.104499
- Views 123
- Downloads 0
Електронейроміографічні кореляти відновлення функції сідничого нерва після його пересічення та зварного епіневрального з’єднання в експерименті
Мета: оцінити ефективність зварного епіневрального з’єднання кукс сідничого нерва після його пересічення на основі показників електронейроміографії (ЕНМГ), реєстрованих у литковому м’язі. Матеріали і методи дослідження....
Виживання трансплантованих мезенхімальних стовбурових клітин вартонових драглів пуповини людини в центральній нервовій системі щурів при експериментальному алергічному енцефаломієліті після їх субокципітального введення
Мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) вартонових драглів пуповини людини (ВДл) мають значну перевагу порівняно з клітинами з інших джерел, оскільки їх терапевтичний потенціал при захворюваннях центральної нервової систе...
Перигеморрагический отек при нетравматических внутримозговых гематомах
В обзоре освещены вопросы этиологии, патофизиологии и лечения перигеморрагического отека (ПГО) при нетравматических внутримозговых гематомах (НВМГ). В экспериментальных исследованиях установлена роль гемоглобина и продук...
Судомні напади при нетравматичному субарахноїдальному крововиливі
Судоми – досить часте явище при субарахноїдальному крововиливі (САК) аневризматичного генезу. На їх частку припадає від 6 до 24% від усіх нетравматичних САК. Вони можуть бути “ранні” (в перші 2 тиж) або “пізні”, тобто пе...
Особливості перебігу експериментального алергічного енцефаломієліту після трансплантації стовбурових клітин
Мета. Вивчити перебіг експериментального алергічного енцефаломієліту (ЕАЕ) після внутрішньовенного введення гемопоетичних стовбурових клітин (ГСК) та субокципітальної нейротрансплантації фетальних нейроклітин (ФН), їх вп...