Моніторинг фізико-хімічних показників морської води прибережної ділянки акваторії Одеської затоки при визначенні відповідного місця розташування вольєрів для утримання морських ссавців
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2017, Vol 19, Issue 73
Abstract
В статті наведені дані щодо динаміки фізико-хімічних показників морської води в ділянці акваторії Одеської затоки за останні роки. Дослідження проводились відповідно до тематики науково-дослідної роботи «Дослідження параметрів навколишнього середовища для утримання морських тварин в умовах акваторії Одеської затоки в інтересах ВМС ЗС Укра-їни» Науково-дослідного центру Збройних Сил України «Державний океанаріум» та на основі офіційних даних, наданих «Одеським обласним лабораторним центром держсанепідслужби України». Розглядаючи можливість утримання дельфі-нів та сивучів в умовах акваторії Одеської затоки, слід враховувати, що серед основних джерел забруднення цієї ділянки Чорного моря вздовж берегових протоків річкових вод Дніпра та Південного Бугу, є стоки СБО «Південна» та «Північна», зливові стоки міст Одеса та Чорноморськ, об’єктів Одеського, Південного та Чорноморського портів, Одеського припор-тового заводу, СРЗ «Україна» та інших берегових об’єктів. Також, в якості каталізаторів негативного впливу на екосис-тему Чорного моря, можуть бути розглянуті несприятливі погодні фактори даної ділянки узбережжя, а саме: висока температура морської води у літні місяці, періодичні сильні нагони вітру, можливий льодостав у зимовий період та ін. З'ясування зазначених вище питань, шляхом проведення моніторингу окремих ділянок узбережжя Одеської затоки за основними фізико-хімічними, а також бактеріологічними показниками морської води та зміною погодних умов протягом календарного року для визначення оптимального місця утримання морських тварин у відкритих вольєрах, стало метою наших досліджень. За результатами досліджень встановлено, що можливо лише сезонне утримання морських ссавців у відкритих вольєрах в ділянці акваторії Одеської затоки (протягом 6–8 місяців календарного року), внаслідок не відповідно-сті низки санітарно-епідеміологічних показників морської води встановленим правилам і нормам. Одним з варіантів рішен-ня цього питання, був запропонований комбінований тип утримання тварин, який полягає у переведенні їх до приміщення критого басейну з природною очищеною морською водою на періоди невідповідності морської води основним санітарно-епідеміологічним вимогам або за утворення криги в акваторії в зимовий період.
Authors and Affiliations
С. В. Мазовська
Keywords
Related Articles
- EP ID EP179259
- DOI 10.15421/nvlvet7338
- Views 86
- Downloads 0
Біоплівкоутворююча здатність кокових форм мікрофлори сліпої кишки курей-несучок при застосуванні пробіотика та нанонутріцевтика кобальту
Використання кормової добавки на основі пробіотичних мікроорганізмів роду Lactobacillus в комплексі з препаратами наноко-бальту у дозі 0,08 мг/кг живої ваги в годівлі курей-несучок обумовило найбільш суттєве вірогідне зм...
Забруднення радіонуклідами кормів, продуктів тваринного й рослинного походження в Рівненській області
Внаслідок непродуманого та безграмотного господарювання значна територія України перебуває на межі екологічної катастрофи. Одним з найпоказовіших прикладів є аварія на Чорнобильській АЕС, яка сталась у 1986 році. Як нас...
Проблемні питання адаптації корів голштинської породи в умовах промислової технології виробництва молока
Проведено аналіз довічної продуктивності корів голштинської породи європейської селекції та їх дочок за промислової технології виробництва молока, з’ясовані причини вибракування тварин внаслідок захворювань. Встановлено,...
Бактерицидні та дезінфікуючі властивості деззасобу «Алкісепт–100»
У статті наведені результати досліджень бактерицидних властивостей нового вітчизняного дезінфікуючого засобу «Алкісепт–100», створеного на основі глутарового альдегіду, дидецилдиметиламонію хлориду, алкілдиметилбензиламо...
Біоморфологічні особливості м’язів, які діють на тазостегновий суглоб, у деяких представників родини лебеді – GENUS CYGNUS
У статті викладено узагальнені результати оригінального системного морфо-функціонального та морфо-екологічного дослідження м’язів апарату біпедальної локомоції класу птахів, а саме ряду гусеподібних, родини лебеді. Вперш...