Abstract

Мета роботи – вивчити морфологічні особливості регенераційної невроми нерва після його повного перетину та відновного хірургічного лікування із застосуванням електрозварної технології. Матеріали та методи. Розроблено експериментальну модель оперативного втручання на травмованому периферійному нерві шляхом формування негайного зварного епіневрального з’єднання кукс та часткової іммобілізації кінцівки. Дослідження виконано на 66 білих безпородних щурах-самцях віком 5–7 міс з масою тіла 350–450 г виводку віварію Інституту нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України. Тварин було розподілено на чотири дослідні групи: 1 – тварини, яким проводили хірургічне втручання, яке передбачало доступ до сідничного нерва та його повний перетин (n=21), 2 – тварини, яким проводили хірургічне втручання, яке передбачало доступ до сідничного нерва, його перетин та відновлення анатомічної цілісності шляхом накладання епіневрального шва (n=18), 3 – тварини, яким проводили хірургічне втручання, яке передбачало доступ до сідничного нерва, його перетин та відновлення анатомічної цілісності шляхом електрозварного з’єднання епіневрію кукс (n=21), 4 – несправжньо прооперовані тварини, яким виконували доступ до сідничного нерва без його перетину (n=6). У дослідній групі електрозварного з’єднання операцію виконували із застосуванням апарата ЕКВЗ-300, «Патонмед» в автоматичному режимі dA2, зі змінним високочастотним (440 кГц) модульованим струмом силою до 0,3 А, напругою на браншах пінцета 34 В, тривалістю експозиції прямокутного імпульсу 0,8 с. Формували 5-6 електрозварних точкових з’єднань по периметру зони пересічення з повним зіставленням торців кукс. За допомогою нейрогістологічного методу вивчено морфологічну картину периферійного нерва в ділянці регенераційної невроми та дистального відрізка через 1 та 3 міс після оперативного втручання. Результати. У разі одночасного використання техніки зварного епіневрального з’єднання кукс та часткової іммобілізації кінцівки у післяопераційний період спостерігали рівномірне дозрівання сполучної тканини невроми, адекватне кровопостачання, впорядковане розміщення нервових волокон, які регенерують, у невромі та повнішу її невротизацію. Висновок. Відновні процеси у травмованому периферійному нерві відбуваються краще при одночасному формуванні негайного зварного епіневрального з’єднання кукс та часткової іммобілізації кінцівки.

Authors and Affiliations