ПРЕДИКТОРИ УСПІХУ РАДІОЧАСТОТНОЇ АБЛЯЦІЇ ШЛУНОЧКОВОЇ ЕКСТРАСИСТОЛІЇ
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2017, Vol 19, Issue 1
Abstract
Мета роботи — визначити оптимальні параметри стимуляційного та активаційного картування при радіочастотній абляції (РЧА) шлуночкової екстрасистолії (ШЕ). Матеріали та методи. В аналіз включено 134 послідовних випадки виконання РЧА паці- єнтам із мономорфною ШЕ. Середній вік пацієнтів — (37,2 ± 12,1) рік. Серед хворих перева- жали жінки — 87 (64,9 %). Усім пацієнтам проведено РЧА субстрату ШЕ за стандартною методикою. Проаналізовано успішність аплікації, параметри зони, на яку наносили апліка- цію, а саме випереджання ендограми щодо поверхневої електрокардіограми і частоту збігу стимульованого комплексу із спонтанним екстрасистолічним за допомогою функції «match». Критерієм ефективності процедури вважали частоту шлуночкових екстрасистол у добовому ритмі менш ніж 1 %. Результати. Локалізаціями проведених абляцій були: вихідний тракт правого шлуночка у 86 (64,2 %) спостережень, синуси Вальсальви — у 17 (12,7 %), вихідний тракт лівого шлуноч- ка — у 9 (6,7 %), міжшлуночкова перегородка — у 7 (5,2 %), діафрагмально-верхівкові від- діли — у 6 (4,5 %), кільце трикуспідального клапана — у 5 (3,7 %), парагісова зона — у 2 (1,5 %), устя лівої коронарної артерії — у 2 (1,5 %). Отримано якісні стимуляційні (match (93,3 ± 4,9) %) і активаційні ((27,2 ± 10,4) мс) карти. В усіх пацієнтів спостерігали статис- тично значуще зменшення кількості шлуночкових екстрасистол порівняно із показником до абляції (24 803 ± 6 453,29 на добу) через 48 год (648,73 ± 393,73 на добу) та 6 міс після абляції (738,52 ± 283,37 на добу), тобто на 97 % (р ˂ 0,01). Частка шлуночкових екстрасистол у до- бовому ритмі знизилася із 24,32 ± 11,23 до абляції до 0,5 ± 0,24 через 48 год після абляції та до 0,57 ± 0,29 через 6 міс (р ˂ 0,05). Кумулятивна ефективність процедур дорівнювала 86,5 % при оглядах через 6 міс. Висновки. Радіочастотна абляція — ефективний метод лікування шлуночкових екстра- систол, який дає змогу зменшити частоту шлуночкових екстрасистол у добовому ритмі на 97 % (p < 0,01). Предикторами успіху радіочастотних аплікацій є поєднання випереджання понад 30 мс при активаційному картуванні та «match» понад 95 % при стимуляційному карту- ванні (р < 0,001). Радіочастотна абляція шлуночкових екстрасистол — безпечна процедура. Ризик нефатальних ускладнень становить 1,5 % (p < 0,05).
Authors and Affiliations
Р. Г. МАЛЯРЧУК
Keywords
Related Articles
- EP ID EP453588
- DOI -
- Views 81
- Downloads 0
ЗІСТАВЛЕННЯ КЛІНІЧНОЇ ВІДПОВІДІ СТЕРЕОТАКСИЧНОЇ ВЕНТРОІНТЕРМЕДІАЛЬНОЇ ТАЛАМОТОМІЇ ІЗ АНАТОМО- ПАТОФІЗІОЛОГІЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ ХВОРОБИ ПАРКІНСОНА
Мета роботи — дослідити особливості клінічної відповіді при хірургічному лікуванні хво- роби Паркінсона (ХП) із леводопа-індукованими дискінезіями (ЛІД) деструктивними стерео- таксичними втручаннями у проекції вентроінте...
НЕЙРОВІЗУАЛІЗАЦІЯ У ДІАГНОСТИЦІ ТА ДИНАМІЧНОМУ СПОСТЕРЕЖЕННІ ЗА ЦЕРЕБРАЛЬНИМИ АРТЕРІАЛЬНИМИ АНЕВРИЗМАМИ
Мета роботи — проаналізувати можливість, доцільність та ефективність застосуван- ня різних методів нейровізуалізації щодо виявлення артеріальних аневризм головного мозку і післяопераційного динамічного спостереження....
РАДІОХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ АРТЕРІО- ВЕНОЗНИХ МАЛЬфОРМАЦІЙ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Мета роботи — встановити показання до радіохірургічного лікування артеріовенозних мальформацій (АВМ). Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувають 6 хворих (3 жінки і 3 чоловіки) з АВМ, які пройшли курс ст...
ЭНДОВАСКУЛЯРНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ПАЦИЕНТА С ТРАВМАТИЧЕСКИМИ ДИССЕКЦИОННЫМИ ПОРАЖЕНИЯМИ ОБЕИХ ПОЗВОНОЧНЫХ АРТЕРИЙ, ПОЛУЧЕННЫМИ В ХОДЕ ВЫПОЛНЕНИЯ ХИРОПРАКТИЧЕСКИХ МАНИПУЛЯЦИЙ
Описано наблюдение эндоваскулярного лечения пациентки 34 лет с двусторонним диссек- ционным поражением позвоночных артерий в V4-сегментах с окклюзированием правой позво- ночной артерии и правой задней нижней мозжеч...
Ризик неповного функціонального відновлення та стійких обмежень життєдіяльності у пацієнтів, котрі перебували на лікуванні в Інтегрованому інсультному блоці
Мета роботи – виявити чинники, які асоціюються з недостатнім функціональним відновленням або стійкими обмеженнями життєдіяльності у пацієнтів, котрі перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці (ІІБ). Матері...