ПРЕДИКТОРИ УСПІХУ РАДІОЧАСТОТНОЇ АБЛЯЦІЇ ШЛУНОЧКОВОЇ ЕКСТРАСИСТОЛІЇ
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2017, Vol 19, Issue 1
Abstract
Мета роботи — визначити оптимальні параметри стимуляційного та активаційного картування при радіочастотній абляції (РЧА) шлуночкової екстрасистолії (ШЕ). Матеріали та методи. В аналіз включено 134 послідовних випадки виконання РЧА паці- єнтам із мономорфною ШЕ. Середній вік пацієнтів — (37,2 ± 12,1) рік. Серед хворих перева- жали жінки — 87 (64,9 %). Усім пацієнтам проведено РЧА субстрату ШЕ за стандартною методикою. Проаналізовано успішність аплікації, параметри зони, на яку наносили апліка- цію, а саме випереджання ендограми щодо поверхневої електрокардіограми і частоту збігу стимульованого комплексу із спонтанним екстрасистолічним за допомогою функції «match». Критерієм ефективності процедури вважали частоту шлуночкових екстрасистол у добовому ритмі менш ніж 1 %. Результати. Локалізаціями проведених абляцій були: вихідний тракт правого шлуночка у 86 (64,2 %) спостережень, синуси Вальсальви — у 17 (12,7 %), вихідний тракт лівого шлуноч- ка — у 9 (6,7 %), міжшлуночкова перегородка — у 7 (5,2 %), діафрагмально-верхівкові від- діли — у 6 (4,5 %), кільце трикуспідального клапана — у 5 (3,7 %), парагісова зона — у 2 (1,5 %), устя лівої коронарної артерії — у 2 (1,5 %). Отримано якісні стимуляційні (match (93,3 ± 4,9) %) і активаційні ((27,2 ± 10,4) мс) карти. В усіх пацієнтів спостерігали статис- тично значуще зменшення кількості шлуночкових екстрасистол порівняно із показником до абляції (24 803 ± 6 453,29 на добу) через 48 год (648,73 ± 393,73 на добу) та 6 міс після абляції (738,52 ± 283,37 на добу), тобто на 97 % (р ˂ 0,01). Частка шлуночкових екстрасистол у до- бовому ритмі знизилася із 24,32 ± 11,23 до абляції до 0,5 ± 0,24 через 48 год після абляції та до 0,57 ± 0,29 через 6 міс (р ˂ 0,05). Кумулятивна ефективність процедур дорівнювала 86,5 % при оглядах через 6 міс. Висновки. Радіочастотна абляція — ефективний метод лікування шлуночкових екстра- систол, який дає змогу зменшити частоту шлуночкових екстрасистол у добовому ритмі на 97 % (p < 0,01). Предикторами успіху радіочастотних аплікацій є поєднання випереджання понад 30 мс при активаційному картуванні та «match» понад 95 % при стимуляційному карту- ванні (р < 0,001). Радіочастотна абляція шлуночкових екстрасистол — безпечна процедура. Ризик нефатальних ускладнень становить 1,5 % (p < 0,05).
Authors and Affiliations
Р. Г. МАЛЯРЧУК
МЕНІНГІОМИ НАВКОЛОСЕЛЯРНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ З ПОШИРЕННЯМ В КАНАЛ ЗОРОВОГО НЕРВА
Мета роботи — оптимізувати тактику хірургічного лікування менінгіом навколоселярної локалізації з поширенням в канал зорового нерва. Матеріали та методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 93 хворих (31 (33...
ЭНДОВАСКУЛЯРНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ПАЦИЕНТОВ С ИШЕМИЧЕСКИМ ИНСУЛЬТОМ В ОСТРЕЙШИЙ ПЕРИОД С ТАНДЕМНЫМИ ОККЛЮЗИЯМИ ЦЕРЕБРАЛЬНЫХ АРТЕРИЙ
Цель работы — оценить возможности эндоваскулярных методов лечения пациентов в острейший период ишемического инсульта с тандемными окклюзиями церебральных артерий и определить критерии выбора оптимальной тактики лечения....
СУЧАСНІ КЛІНІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЕНДОВАСКУЛЯРНОГО ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ГОСТРИМ ІШЕМІЧНИМ ІНСУЛЬТОМ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Мета роботи — оцінити ефективність ендоваскулярних технологій у лікуванні гострого ішемічного інсульту в умовах багатопрофільного стаціонару. Матеріали та методи. Невідкладне ендоваскулярне лікування при гострому ішемічн...
ЭНДОВАСКУЛЯРНОЕ ЛЕЧЕНИЕ СОСУДИСТЫХ НОВООБРАЗОВАНИЙ НОСОГЛОТКИ
Цель работы — оценить эффективность эндоваскулярного лечения сосудистых новообразо- ваний носоглотки. Материалы и методы. Обследованы 95 больных с сосудистыми новообразованиями но- соглотки, которые находились на лечени...
ОСОБЛИВОСТІ МІКРОХІРУРГІЧНОГО КЛІПУВАННЯ АНЕВРИЗМ ПЕРЕДНЬОЇ СПОЛУЧНОЇ АРТЕРІЇ
Мета роботи — вивчити особливості хірургічної техніки та проаналізувати результати лікування пацієнтів з аневризмами передньої сполучної артерії (ПСА). Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результат...