Музична культура й освіта у Києво-Могилянській академії
Journal Title: Київська Академія - Year 2018, Vol 0, Issue
Abstract
Спів постійно супроводжував студентів Києво-Могилянської академії у їхньому житті, що підтверджують академічні інструкції, різномантні документи, іконографія, свідчення очевидців тощо. Усі вихованці були зобов’язані відвідувати храми на території Братського монастиря, а найздібніші ставали тут співаками. Вони співали у головних «братських» храмах — Богоявленському соборі та Благовіщенській (Конґреґаційній) церкві, а також у різних церквах Подолу, у київській митрополичій капелі, у Придворній співочій капелі Санкт-Петербурґа тощо. Академічні співаки брали участь у богослужіннях, на похоронах, під час церковних та світських урочистостей, під час випрошування милостині (саме тому бурсу деякий час називали «співочою»). Окрім цього, спів та гра на музичних інструментах були частиною навчання, зокрема є припущення, що вірші на уроках поетики виконували за допомоги співу та гри на музичних інструментах. Музичні номери були частиною шкільних вистав, а хор та оркестр обов’язково супроводжували урочисті богословські та філософські диспути. Поза тим, гра на музичних інструментах належала до рекомендованих розваг і її всіляко вітали поза навчанням, хоч спеціальні музичні дисципліни почали викладати в Академії лише на початку XIX ст. До наших днів збереглася тільки частина нотної спадщини, пов’язаної з Академією та Братським монастирем, — паралітургійні та учнівські пісні, партесні концерти, Ірмологіони. Безумовно, найбільшим серед тих композиторів, хто представляє Академію, слід вважати Артемія Веделя. На відміну від решти видатних композиторів українського походження XVIII ст. — Дмитра Бортнянського та Максима Березовського, Ведель не лише навчався тут, а й писав твори для студентського хору.
Authors and Affiliations
Ivan Kuzminskyi
Keywords
Related Articles
- EP ID EP505027
- DOI 10.18523/1995-025x2018155004
- Views 56
- Downloads 0
Parchomovich Brothers, The Alumnus of Kyiv Theological Academy: Educators, Theologians, Historians
This article can be identified as a study designed to determine the effect of Kyiv Theological Academy as the educational and intellectual center spreading modern cultural practices on the territory of the Russian empire...
Посольство Лазаря Барановича до Москви в 1684 р.: подарунки, прохання та інші видатки
У статті пропонуються матеріали посольства Лазаря Барановича до Москви в 1684 році. Це перше видання документів, серед яких: три листи Барановича до царів Івана та Петра Олексійовичів, регента Софії Олексіївни, принца Ва...
“This Vessel Was Manufactured for Holy Water...”: on the Characteristics of Rector Feodosiy Gugurevych Times
The history of Kyiv-Mohyla Academy for the second part of the 17th century is insufficiently developed even for the specific facts available at present. Currently it is little known about the Kyivan professors and rector...
У пошуках «партнера», або як Олицька школа стала філією Замойської академії
У статті аналізується заснування Олицької семінарії/колегіуму в контексті намірів людей, що були до цього причетні. Зокрема, обговорено стан церковної освіти в Луцькій католицькій дієцезії кінця XVI — першої третини ст....
Kyiv-Mohyla Treatises De Generatione et Corruptione in the Context of Theological Disputes of the 17th–18th Centuries
The article examines treatises De Generatione et Corrutione which were taught at Kyiv-Mohyla Academy in the 17th-18th centuries as a component of the philosophical course. The treatises have a historical connection to Ar...