НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ ЯК ЧИННИК ПОЯВИ ЧУТОК: ШТРИХИ ДО АНОМАЛІЙ ВЛАДИ

Journal Title: Психологія і суспільство - Year 2017, Vol 70, Issue 4

Abstract

У статті визначаються зміст та обсяг таких понять, як “надзвичайна ситуація”, “реагування на надзвичайні ситуації”, “принципи планування відреагувань на надзвичайні ситуації”. З’ясовано, що для координації робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (НС) за рішенням місцевого органу виконавчої влади створюються спеціальні комісії з їх ліквідації. Однак однією з найголовніших проблем в Україні на сьогоднішній день є відсутність виписаних процедур інформаційного реагування на надзвичайні події, що часто призводить до виникнення чуток, створює сприятливе середовище для появи панічних настроїв серед населення. У дослідженні також здійснено сутнісну характеристику чуток як психосоціального явища, висвітлено причини та чинники їх проявів. Доведено, що органи виконавчої влади здебільшого вдаються до таких стилів реагування на НС: свідоме нагнітання обстановки, бездіяльність або ж вчинкові зусилля з помилковими діями. Обрання конкретного стилю реагування на НС призводить до появи різноманітних чуток (чуток-жахалок, агресивних чуток та ін.) і до поширення масової паніки серед населення. The article defines the content and scope of concepts such as “emergency”, “emergency response”, “ principles of emergency response planning”. It was clarified that for the coordination of work on liquidation of the consequences of an emergency according to the decision of the local executive body, special commissions on their elimination are created. However, one of the main problems in Ukraine today is the absence of prescribed procedures of information response to emergencies, which often leads to rumors, creates a favorable environment for the panic mood among the population. The research also carried out the essential characteristic of rumors as a psychosocial phenomenon, highlights the reasons and factors of their manifestations. It is proved that the executive authorities mostly resort to the following styles of reaction to the emergencies: conscious excitement of the situation, inaction or deed efforts with erroneous actions. The choice of a specific style of reaction to the emergencies leads to the appearance of various rumors (rumors of horror, aggressive rumors, etc.) and the spread of massive panic among the population.

Authors and Affiliations

Наталія Потапчук

Keywords

Related Articles

ПСИХОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ ОСОБИСТОСТІ Г.О. БАЛЛА

У статті розглядаються теоретичні погляди професора Г.О. Балла на особистість, які він сформував у співпраці з видатними психологами тодішнього СРСР, України, Росії, США та інших країн. Раціогуманістична психологія розб...

КАСКАД ІГРОВОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТА

Існування людини в сучасній реальності постмодерну відбувається як наступність взаємозалежних учинкових конотацій, що мають складну багаторівневу організацію та залежні від умов їх суб’єктної реалізації. Епоха постмодер...

Свідомість і рефлексія у базисі психологічного теоретизування

У роботі запропонований базис, утворений двома факторами як оргтехнологічними засобами миследіяльності (парадигмальність та характер центрованості уявлень стосовно психіки), який дозволяє систематизувати, упорядковувати...

ДОКТОР ААРОН БЕК: УКРАЇНА – ЦЕ КРАЇНА КОХАННЯ МОЇХ БАТЬКІВ

Уперше розкривається генеологія походження одного з найвидатніших американських психіатрів світового рівня – доктора Аарона Темкіна Бека (нар. 1922 р.), творця методу когнітивно-поведінкової терапії і засновника, разом з...

АКСІОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЯК ЗАПОРУКА КОНГРУЕНТНОГО ЖИТТЄЗДІЙСНЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

У статті розкрито аксіологічний потенціал емоційного інтелекту у процесі життєздійснення особистості. Концептуальною основою окреслених теоретичних міркувань слугують позитивна психотерапія Н. Пезешкіана, а також логіка...

Download PDF file
  • EP ID EP279243
  • DOI -
  • Views 107
  • Downloads 0

How To Cite

Наталія Потапчук (2017). НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ ЯК ЧИННИК ПОЯВИ ЧУТОК: ШТРИХИ ДО АНОМАЛІЙ ВЛАДИ. Психологія і суспільство, 70(4), 87-93. https://europub.co.uk/articles/-A-279243