НЕГАТОР NO(N) У СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ІСПАНСЬКІЙ МОВІ

Abstract

У статті досліджено зміни форм негатора non → no в іспанській мові доби раннього середньовіччя. Головним / ядерним лексико-граматичним показником вираження категорії заперечення в іспанській мові вважається частка no. Інші індоєвропейські мови послуговуються схожими заперечними маркерами, однак у кожній простежується своя специфіка функціонування. Центральним мовним засобом вираження заперечення у давньоіспанській і сучасній іспанській мові, безперечно, є негатор no(n), який протягом середньовіччя з'являється, переважно, у вигляді non, за формою і функціями виходячи із латинського прислівника non. У найдавніших текстах, написаних на перехідному етапі розвитку мови у перших знайдених нотаріальних пам'ятках єдиним виключним варіантом був non. Протягом XII – першої половини XV ст. вживалися обидві форми, проте переважала форма non, але вже наприкінці ХV ст. no починає домінувати. Продовж XVI–XVII ст. non продовжує спорадично з'являтися у небагатьох текстах, що може бути зумовлено стилістично як спроба наслідувати мову Лицарських романів або передати сільську розмовну говірку. Проте на сьогодні в астурійському діалекті продовжують існувати вирази як non por ciertu, nʼhome, non pus і просто non як категорична негативна відповідь. The article investigates changes in the forms of the negator non → no in the Spanish language of the early Middle Ages. The main / nuclear lexical-grammatical expression of the category of negation in the Spanish language is the particle no. Other Indo-European languages use similar negative markers, but each has its own specifics of functioning. The central means of expressing negation in ancient Spanish and contemporary Spanish is undoubtedly the negator no(n), which during medieval times appears predominantly in the form of non, in form and functions based on the Latin non. In the oldest texts written at the transitional stage of the development of the language in the first found notary memorials, the only exceptional option was non. During the XII – the first half of the XV century both forms of the negator were used, but the form prevailed in the form of non, but at the end of the XV century the form no begins to dominate. Historical trajectory of change of the form of the negator non at no from the middle of the XII to the beginning of the XVI century can be due to the following factors: the appearance of no: before some reduced pronouns; before the sound / l /; before the vocals, before the pause, at the end of the sentence / phrases etc., which could have been caused by phonotactics and the change in pronunciation in the colloquial language, as well as the tendency to use before the verb, which is in general characteristic of the Romance languages. During the XVI–XVII centuries non continues to appear sporadically in a few texts. The use of archaic forms may be conditioned stylistically as an attempt to imitate the language of the Knights' novels or to pass the village spoken conversation. However, in the Asturian dialect, the expressions continue to be erased as non por ciertu, n'home, non pus and simply non as a categorical negative response.We have found that the evolution of the form of the negator non is a varied feature in the history of the Spanish language, and its linguistic status still attracts the attention of contemporary linguists, which allows us to study its functioning not only in diachrony, but also in synchrony.

Authors and Affiliations

Ганна Глущук-Олея

Keywords

Related Articles

ПИСЬМЕННОСТЬ ВЕЛИКОГО КНЯЖЕСТВА ЛИТОВСКОГО КАК ЕВРОПЕЙСКИЙ ФЕНОМЕН (О КУЛЬТУРНО-ИСТОРИЧЕСКОМ КОНТЕКСТЕ ВОСПРИЯТИЯ «ПРАЖСКОЙ» БИБЛИИ ФРАНЦИСКА СКОРИНЫ)

У статті йдеться про роль «Празької біблії» (1517) Франциска Скорини для розвитку європейського письменства. Біблія отримала широке визнання на тогочасних європейських теренах. Твір як зразок культурно-історичного контек...

COLOUR PARADIGM INTERPRETATION IN “A PERFECT DAY FOR BANANAFISH” BY J.D.SALINGER

Стаття присвячена аналізу механізмів створення прихованих смислів художнього твору на матеріалі оповідання Дж.Д.Селінджера «A Perfect Day for Bananafish». Вона є продовженням низки статей, у яких досліджуються свідомо тв...

НОВОТВОРИ В АНГЛОМОВНІЙ НАУКОВІЙ ФАНТАСТИЦІ: ОСОБЛИВОСТІ ПОТЕНЦІЙНОГО СЛОВОТВІРНОГО ТИПУ

Квазіспеціальна лексика, тобто термінологія, створена автором, складає невід’ємну частину лексикону наукової фантастики. Саме цей лексичний шар виокремлює наукову фантастику серед інших художніх жанрів. Тому у статті вел...

ВЖИВАННЯ ЛЕКСИЧНИХ СТИЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ У РОМАНІ РЕНСОМА РІГГЗА «ДІМ ДИВНИХ ДІТЕЙ»

У нашому дослідженні ми виокремили та детально розглянули такі лексичні стилістичні засоби роману Ренсома Ріггза «Дім дивних дітей», як метафора, метонімія, іронія, характерною рисою яких є взаємодія двох лексичних значе...

ВНУТРІШНІ ТА ЗОВНІШНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Статтю присвячено дослідженню запозичень, які надходили до англійської мови на різних етапах її розвитку. У статті аналізуються зовнішні та внутрішні запозичення англійської мови, надається їх визначення, описуються зовн...

Download PDF file
  • EP ID EP635149
  • DOI -
  • Views 93
  • Downloads 0

How To Cite

Ганна Глущук-Олея (2018). НЕГАТОР NO(N) У СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ІСПАНСЬКІЙ МОВІ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, 2(165), 102-106. https://europub.co.uk/articles/-A-635149