Нові законодавчі підходи до визначення строків досудового розслідування
Journal Title: Вісник Національної академії прокуратури України - Year 2018, Vol 0, Issue 2
Abstract
Відповідно до запроваджених із 15 березня 2018 року змін у Кримінальному процесуальному кодексі України (КПК України) встановлено новий порядок обрахування строків досудового розслідування та їх продовження. Водночас прийняті законодавчі норми містять певні концептуальні прорахунки, що породжують проблеми на практиці. Метою статті є висвітлення чинного порядку перебігу строків досудового розслідування, проблем застосування КПК України в цій частині та окреслення шляхів їх вирішення. Згідно з новою редакцією ст. 219 КПК України cтрок досудового розслідування обчислюють із моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Сьогодні виокремлено два періоди, з яких складається загальний строк досудового розслідування: 1) час до дня повідомлення особі про підозру; 2) час із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Низка труднощів на практиці пов’язана із застосуванням чинної редакції абзацу 2 ч. 3 ст. 219 КПК України, в якій передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки досудового розслідування. Наразі це положення дає можливість стороні захисту для зловживань процесуальними засобами, внаслідок чого підозрюваний може уникнути реагування державина вчинений ним навіть особливо тяжкий злочин із суто формальних підстав. Зарахування такого строку до загального строку досудового розслідування має відбуватися винятково у випадку прийняття незаконних рішень слідчим і прокурором під час вирішення питання про зупинення чи відновлення кримінального провадження. Відтепер продовження строку досудового розслідування здійснюють прокурор і слідчий суддя. При цьому строк досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину слідчий суддя може продовжити неодноразово і, як випливає із законодавчої конструкції, саме на вказаний періодчасу, а не у його межах, що не завжди виправдано. Убачається необґрунтованою практика суду стосовно відмови у продовженні строку досудового розслідування лише на тій підставі, що попередньо вказаний строк прокурор не продовжив до трьох місяців. У зв’язку з недоліками нормотворчої техніки ст. 284 КПК України містить два п. 10, що відображають різні підстави для закриття кримінального провадження. За результатами проведеного дослідження автор визнає за доцільне визначення у КПК України моментом відліку строків досудового розслідування час реєстрації кримінального правопорушення у ЄРДР. Водночас запропоновано внести зміни до порядку обрахування строків досудового розслідування у зупинених кримінальних провадженнях, а також відкоригувати положення закону в частині продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру та закриття кримінальних проваджень.
Authors and Affiliations
ІННА ЄРЬОМЕНКО, аспірант
Keywords
Related Articles
- EP ID EP536342
- DOI -
- Views 139
- Downloads 0
Юридична оцінка невиконання засудженим процесуальних угод шляхом ухилення від відбування покарання
Сформовано та аргументовано науково-практичний підхід до кваліфікації дій засудженого, які полягають в ухиленні від покарання, узгодженого в угоді про примирення або про визнання винуватості, або порушенні режиму відбува...
Строки досудового розслідування: проблеми застосування оновлених норм Кримінального процесуального кодексу України
Питання строків досудового розслідування розглянуто у працях багатьох учених, проте нові зміни до Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) щодо строків досудового розслідування знову зумовлюють актуальн...
Роль прокуратури у запобіганні та протидії домашньому насильству
На початку минулого року набрав чинності Закон України від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII “Про запобігання та протидію домашньому насильству” (Закон), прийнятий у рамках реалізації Національної стратегії у сфері прав люд...
Cоціально-психологічні аспекти запобігання та протидії домашньому насильству стосовно жінок
Явище насильства панує в суспільстві на рівні стереотипів, руйнування яких є тривалим процесом і потребує об’єднання зусиль багатьох соціальних інституцій (громадських об’єднань, правозахисних організацій, релігійних уст...
Запобігання та протидія домашньому насильству: досвід Королівства Швеція
Сьогодні в Україні розпочато процес імплементації міжнародних стандартів у сфері запобігання та протидії гендерно обумовленому й домашньому насильству. Однак новий механізм запобігання і протидії такому вкрай негативному...