О БИБЛЕЙСКОЙ СОСТАВНОЙ ПОНЯТИЯ «ДУХОВНОСТЬ»: ПРИОБРЕТЕНИЯ И ПОТЕРИ ФИЛОСОФСКОЙ МЫСЛИ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія - Year 2016, Vol 6, Issue 11
Abstract
В статье анализируются античные и библейско-христианские истоки понятия «духовность», выявляется исконная определенность греко-римского взгляда на духовность представлением об извечности и неуничтожимости материи, в то время, как библейское сознание строится на признании сотворенности и бренности материального мира, трансцендентности Бога и Его Царства (Вечности), и ставит своей задачей достижение человеком ангельского состояния. Со временем глубина расхождения между церковным спиритуализмом и ценностями светского, секуляризированного общества возрастает; игнорирование дифференциации душевного (мир человека) и духовного (Богообщение), которая была введена христианством, становится обычным; душевное начинает последовательно осмысливаться как духовное. На ситуацию наслаивается рост неоязыческого движения, все более ширящееся влияние экзотических религий Востока и мощнейшая по своему масштабу вульгаризация представления о духовном в массовой культуре. Но уже хотя бы принцип плюрализма, свойственный постмодернистскому мышлению, исключает игнорирование важнейшей составной европейской культуры – библейско-церковного опыта. The article analyses the ancient and biblical-Christian origins of the concept “spirituality”. It reveals primordial certainty of the Greco-Roman view of the inner life of the human with representation of the eternal and the indestructibility of matter. At the same time, the biblical consciousness is based on the recognition of creation and the impermanence of the material world, the transcendence of God and His Kingdom (Eternity). New Testament divided people into flesh, soulful and spiritual. Therefore, Medieval Christian Culture developed under the sign of people who were aimed at achieving the angelic state, and in that way restoring the image of God in human beings (later this Nietzsche’s aspiration tried to keep exclusively the “Apollonian” source of antiquity). At the same time, the Carnivalistic Culture actually preserves and develops the Dionysian pagan tradition of apology of a carnal man and his passions. Later, the depth of differences between the values of the church and the secular spiritualism raised, soulful began to be rethought as spiritual; disregard of the soulful (human world) and spiritual (communion with God), which was introduced by Christianity, became usual; society consistently began to reinvent the spiritual. Today, this situation is laminated by neopaganism`s movement which is based, in particular, on a widening impact of exotic teachings of the East. The vulgarization of the opinion of “spirituality” in popular culture plays a large role too and it is powerful. But even the principle of pluralism, inherited in postmodern thinking, excludes disregard of a major component of European culture (the biblical-ecclesial experience).
Authors and Affiliations
Mariya Chikarkova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP432761
- DOI -
- Views 42
- Downloads 0
СУБКУЛЬТУРНА ТЕОРІЯ У ФІЛОСОФСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
У статті досліджені питання субкультур у культурно-філософському контексті. Зокрема, автор торкається питань вивчення сучасних субкультур, а в їх складі – проблем парадигми загальної теорії та історії субкультур у постмо...
Релігія та мистецтво: характер відносин і взаємодій
Відомо, що протягом тривалої історичної епохи мистецтво було тісно пов’язане з релігією. Його сюжети та образи в значній мірі запозичувалися з релігійної міфології, його твори (скульптури, фрески, ікони) включалися в сис...
Украинский художественный нонконформизм в контексте развития европейского искусства второй половины XX века
Задача данной статьи - обозначить пути развития украинского нонконформизма 1960-х годов как одной из национальных школ европейского искусства, выявить его специфические черты с учетом национально-этнических и социально-п...
"Людська аномалія" у полі культурологічного знання
Проаналізовано явище людської аномалії як соціального інституту, за принципами якого вибудовується струнка модель, що фіксує взаємодію «аномального явища» та суспільства на всіх етапах історичного розвитку людства.
Інтернет-комунікації як інструмент популяризації діяльності наукових бібліотек закладів вищої освіти України
У статті визначено, що с розвитком новітніх інформаційних технології інтернет-комунікації є одним із перспективних шляхів позиціонування бібліотек як інформаційно-культурного та освітнього центру. Проаналізовано ефективн...