О БИБЛЕЙСКОЙ СОСТАВНОЙ ПОНЯТИЯ «ДУХОВНОСТЬ»: ПРИОБРЕТЕНИЯ И ПОТЕРИ ФИЛОСОФСКОЙ МЫСЛИ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія - Year 2016, Vol 6, Issue 11
Abstract
В статье анализируются античные и библейско-христианские истоки понятия «духовность», выявляется исконная определенность греко-римского взгляда на духовность представлением об извечности и неуничтожимости материи, в то время, как библейское сознание строится на признании сотворенности и бренности материального мира, трансцендентности Бога и Его Царства (Вечности), и ставит своей задачей достижение человеком ангельского состояния. Со временем глубина расхождения между церковным спиритуализмом и ценностями светского, секуляризированного общества возрастает; игнорирование дифференциации душевного (мир человека) и духовного (Богообщение), которая была введена христианством, становится обычным; душевное начинает последовательно осмысливаться как духовное. На ситуацию наслаивается рост неоязыческого движения, все более ширящееся влияние экзотических религий Востока и мощнейшая по своему масштабу вульгаризация представления о духовном в массовой культуре. Но уже хотя бы принцип плюрализма, свойственный постмодернистскому мышлению, исключает игнорирование важнейшей составной европейской культуры – библейско-церковного опыта. The article analyses the ancient and biblical-Christian origins of the concept “spirituality”. It reveals primordial certainty of the Greco-Roman view of the inner life of the human with representation of the eternal and the indestructibility of matter. At the same time, the biblical consciousness is based on the recognition of creation and the impermanence of the material world, the transcendence of God and His Kingdom (Eternity). New Testament divided people into flesh, soulful and spiritual. Therefore, Medieval Christian Culture developed under the sign of people who were aimed at achieving the angelic state, and in that way restoring the image of God in human beings (later this Nietzsche’s aspiration tried to keep exclusively the “Apollonian” source of antiquity). At the same time, the Carnivalistic Culture actually preserves and develops the Dionysian pagan tradition of apology of a carnal man and his passions. Later, the depth of differences between the values of the church and the secular spiritualism raised, soulful began to be rethought as spiritual; disregard of the soulful (human world) and spiritual (communion with God), which was introduced by Christianity, became usual; society consistently began to reinvent the spiritual. Today, this situation is laminated by neopaganism`s movement which is based, in particular, on a widening impact of exotic teachings of the East. The vulgarization of the opinion of “spirituality” in popular culture plays a large role too and it is powerful. But even the principle of pluralism, inherited in postmodern thinking, excludes disregard of a major component of European culture (the biblical-ecclesial experience).
Authors and Affiliations
Mariya Chikarkova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP432761
- DOI -
- Views 55
- Downloads 0
Збирацька та дослідницька діяльність Івана Гончара та його спадкоємців і послідовників
Стаття присвячена збирацькій та дослідницькій діяльності І. Гончара та його послідовників, що вилилась у створення музею нової формації, метою якого стає не тільки збереження примірників народної творчості, а...
Традиції жертвоприношення як культурний код етнічної свідомості греків України
Розглядаються складові обряду жертвоприношення, які визначають специфіку усвідомлення релігійних традицій грецьким населенням України.
ТРАДИЦІЙНІ ОБРЯДОВІ ЕЛЕМЕНТИ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ Й МАСКУЛЬТУРІ
Розглянуто трансформації, в яких із тотемного свята повстають інші обрядові дії й видовищні твори мистецтва. Статевий акт у них був заміщений символікою, сталою лишилася лише композиція. Такі вимоги висувалися до культу...
Сценографія українського музичного театру на прикладі постановки "...У пошуках втраченого часу...Коло життя..." гурту "Божичі"
Аналізуються особливості сценографії українського музичного театру на прикладі фольклорної вистави "...У пошуках втраченого часу...Коло життя..." гурту "Божичі" у театрі "Дах" В.Троїцького. Основою постановки став обрядо...
Формування культури самоосвітньої діяльності студентів у процесі професійної підготовки
В роботі розглядаються різноманітні підходи до визначення поняття "культура", що пов'язується з діяльністю людини, а саме самоосвітньою діяльністю. Особлива увага приділяється пошуку напрямків формування культури самоосв...