ОБРАЗ ПРИРОДИ ТА ЛЮДИНИ В ПРАКТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ ДЕКАРТА

Abstract

Мета. Сучасна філософія позиціонує себе як практичну філософію, зосереджену на осмисленні морально-етичної проблематики та переосмисленні донедавна усталених технократичних концепцій як в теоретичному, так й історико-філософському плані. Серед основних чинників проблематизації усталених підходів ключова роль належить також революції в декартознавстві, що відбувається впродовж останніх півстоліття. До числа тих знакових постатей, із якими пов’язане становлення витоків технократичних тлумачень, прийнято відносити Рене Декарта. Наскільки правомірним є техноморфне тлумачення природи та людини як базових понять спадщини великого мислителя? Метою статті є осягнення своєрідності сучасної рецепції картезіанського тлумачення природи та людини, що передбачає послідовне окреслення форм їх техноморфної рецепції, критичний аналіз її достовірності в дослідницькій літературі та осмислення тенденції реабілітації етики Декарта як практичної філософії. Наукова новизна. В центрі уваги знаходиться проблема автентичності техноморфізму в ході осмислення практичної філософії Декарта. Автори обстоюють доцільність тлумачення уявлень щодо технократичної спрямованості філософії Декарта в контексті його етичних шукань. Критичні інтерпретації обмеженості техноморфного бачення природи та людини пропонується розуміти як перехідний етап на шляху реабілітації етики як практичної філософії. Експлікується та аналізується вчення Декарта про природу в широкому значенні слова як метафізичне підґрунтя його етики. Висновки. Технократичне тлумачення вчення Декарта – поверхова та спотворена форма інтерпретації його практичної філософії. Донедавна в дослідницькій літературі про Декарта домінувало техноморфне бачення його вчення, яке значною мірою детермінувало редуковане бачення природи і людини, котрі доповнювалися поверховою рецепцією етики. Критичне переосмислення усталених тлумачень спадщини Картезія на сторінках дослідницької літератури останнього часу одночасно є вирішенням як задачі теоретичного спростування спрощеного бачення світу, так і підготовка ґрунту до реабілітації етики як автентичної форми оприявнення його практичної філософії. Одна з форм прояви реабілітації – посилена увага до поняття природи в широкому значенні слова, котре є підґрунтям для його гуманістично-етичного бачення задач філософії.

Authors and Affiliations

A. M. Malivskyi, К. V. Soкоlоvа

Keywords

Related Articles

АНТРОПОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ У ДОСЛІДЖЕННІ ПРАВОВОЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ

Мета. Дослідження спрямовано на висвітлення в історично-порівняльному контексті впливу антропологічних вчень на розвиток і формування такого правового явища як "правова визначеність", доведення того, що категорія правово...

MODUS OF SOCIAL INTEGRITY: PRACTICE OF CONSTRUCTING PRODUCTIVE CO-BEING

Purpose. Analysis is focused on the study of theoretical and methodological preconditions of social integrity phenomenon research. Trends in the conceptual base of modern social theory are focused on the research of soci...

ДЕКОНСТРУКЦІЯ МЕТАФІЗИКИ ПРИСУТНОСТІ У ФЕНОМЕНОЛОГІЇ ТА СТРУКТУРАЛІЗМІ

Метою роботи є аналіз критичної позиції Ж. Дерріда щодо метафізики присутності у феноменологічному та структуралістському дискурсах. Як філософська стратегія, деконструкція намагається зруйнувати жорстку ієрархію понять,...

ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСОБИ ТА СУСПІЛЬСТВА В АНТРОПОТЕХНІЧНОМУ ПОВОРОТІ: ОСВІТНІЙ АСПЕКТ

Вступ. Антропотехнічний поворот в культурі грунтується на освітянських практиках, які характеризують особу одночасно як суб’єкта і об’єкта виховного та корегуючого впливу. Методологія. Авторами застосовується метод катег...

ФЕНОМЕН ЕМОЦІЙ НЕГАТИВНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ В СОЦІАЛЬНОМУ БУТТІ ЛЮДИНИ

Мета. Дослідження спрямоване на визначення впливу негативних етичних емоцій на соціальне життя й діяльність особистості, що передбачає розв'язання певних задач: а) з'ясувати підходи до типологізації етичних емоцій, б)...

Download PDF file
  • EP ID EP261029
  • DOI 10.15802/ampr.v0i12.119147
  • Views 60
  • Downloads 0

How To Cite

A. M. Malivskyi, К. V. Soкоlоvа (2017). ОБРАЗ ПРИРОДИ ТА ЛЮДИНИ В ПРАКТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ ДЕКАРТА. Антропологічні виміри філософських досліджень, 12(), 128-138. https://europub.co.uk/articles/-A-261029