ОБРАЗ ПРИРОДИ ТА ЛЮДИНИ В ПРАКТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ ДЕКАРТА
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2017, Vol 12, Issue
Abstract
Мета. Сучасна філософія позиціонує себе як практичну філософію, зосереджену на осмисленні морально-етичної проблематики та переосмисленні донедавна усталених технократичних концепцій як в теоретичному, так й історико-філософському плані. Серед основних чинників проблематизації усталених підходів ключова роль належить також революції в декартознавстві, що відбувається впродовж останніх півстоліття. До числа тих знакових постатей, із якими пов’язане становлення витоків технократичних тлумачень, прийнято відносити Рене Декарта. Наскільки правомірним є техноморфне тлумачення природи та людини як базових понять спадщини великого мислителя? Метою статті є осягнення своєрідності сучасної рецепції картезіанського тлумачення природи та людини, що передбачає послідовне окреслення форм їх техноморфної рецепції, критичний аналіз її достовірності в дослідницькій літературі та осмислення тенденції реабілітації етики Декарта як практичної філософії. Наукова новизна. В центрі уваги знаходиться проблема автентичності техноморфізму в ході осмислення практичної філософії Декарта. Автори обстоюють доцільність тлумачення уявлень щодо технократичної спрямованості філософії Декарта в контексті його етичних шукань. Критичні інтерпретації обмеженості техноморфного бачення природи та людини пропонується розуміти як перехідний етап на шляху реабілітації етики як практичної філософії. Експлікується та аналізується вчення Декарта про природу в широкому значенні слова як метафізичне підґрунтя його етики. Висновки. Технократичне тлумачення вчення Декарта – поверхова та спотворена форма інтерпретації його практичної філософії. Донедавна в дослідницькій літературі про Декарта домінувало техноморфне бачення його вчення, яке значною мірою детермінувало редуковане бачення природи і людини, котрі доповнювалися поверховою рецепцією етики. Критичне переосмислення усталених тлумачень спадщини Картезія на сторінках дослідницької літератури останнього часу одночасно є вирішенням як задачі теоретичного спростування спрощеного бачення світу, так і підготовка ґрунту до реабілітації етики як автентичної форми оприявнення його практичної філософії. Одна з форм прояви реабілітації – посилена увага до поняття природи в широкому значенні слова, котре є підґрунтям для його гуманістично-етичного бачення задач філософії.
Authors and Affiliations
A. M. Malivskyi, К. V. Soкоlоvа
HISTORICAL-PHILOSOPHICAL-LEGAL RESEARCH OF THE PHENOMENON OF THE GENDER AS THE FACTOR OF THE SOCIAL STATUS OF THE UKRAINIAN WOMAN
Topicality. Under the conditions of Ukraine’s integration into the European community, there is an urgent need to restructure all social institutions, freeing them from all forms of discrimination, including on the basis...
ON THE THRESHOLD OF TECHNOLOGICAL SINGULARITY: HUMAN READINESS TO THE NEW STAGE OF EVOLUTION
Purpose. The study is aimed at a philosophical analysis of the state of humanity’s readiness for technological singularity, the definition of the concept of postbiology and the investigation of ways to bring the populati...
ОНТОЛОГІЯ ІСНУВАННЯ: НАСТУПНА ПАРАДИГМА. РЕЦЕНЗІЯ НА КНИГУ БЕРНАРДА КАСТРУПА "ІДЕЯ СВІТУ: МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИЙ АРГУМЕНТ ДЛЯ МЕНТАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ РЕАЛЬНОСТІ"
В останні десятиліття в науці та філософії були спроби створити і затвердити нову онтологію існування, яка могла б стати надійною альтернативою існуючої фізикалістської метафізики. Нова книга Бернарда Каструпа (2019, 312...
CONTRADICTION OF FREEDOM AND PARADOXES OF RESPONSIBILITY (ANTHROPOLOGICAL ANALYSIS)
Purpose of the paper is to highlight the methodological role of social philosophy in the processes of optimizing the democratic system, modernizing the content of the category of freedom and responsibility ‑ through the...
ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ ПРИРОДИ НАСИЛЬСТВА
Мета. Для того, щоб послідовно розмежувати насильство, яке є завжди передусім руйнівною силою, та цивілізоване застосування сили, яке передбачає конструктивні, творчі цілі, необхідно дослідити основні можливі філософські...