ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В ПЕРШЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНІ (1991-2001)
Journal Title: Освітній дискурс : збірник наукових праць - Year 2019, Vol 10, Issue 1
Abstract
Актуальність теми дослідження. Нині, в умовах реалізації ключової освітньої реформи – створення Нової української школи – закономірним є звернення до історико-педагогічного досвіду першого десятиліття державної незалежності України. Саме в цей період відбувалися: активний законотворчий процес в освітній галузі, оновлення змісту освіти, трансформації в організації початкової освіти на засадах демократизму, гуманізму, дитино-центризму, національної спрямованості. Постановка проблеми. Вивчення історико-педагогічного досвіду, зокрема змін в організації початкової освіти в Україні у 1991-2001 рр., дозволить осмислити трансформації, що відбуваються у цій ланці загальної середньої освіти на сучасному етапі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Історіографічний аналіз засвідчив, що різні аспекти розвитку початкової освіти в перше десятиліття незалежності України розкрито в працях українських учених: Л. Д. Березівської, Н. М. Бібік, М. С. Вашуленка, Я. П. Кодлюк, О. Я. Савченко та ін. Водночас питання трансформацій в організації початкової ланки школи в обраних хронологічних межах не знайшли належного висвітлення. Постановка завдання. Охарактеризувати організаційні трансформації системи початкової освіти в перше десятиліття державної незалежності Україні задля актуалізації освітніх надбань. Виклад основного матеріалу. Аргументовано, що в організації початкової освіти відбулися такі трансформації: перехід з 2001 р. до чотирирічної початкової школи та навчання дітей з шести років; відхід від уніфікованої освіти завдяки відкриттю приватних шкіл, розширенню мережі авторських шкіл та закладів освіти для розвитку здібностей і талантів молодших школярів, поширенню НВК “дитячий садок – початкова школа”; збільшення шкіл і класів з українською мовою навчання; створення умов для здобуття початкової освіти обдарованим учням, дітям національних меншин; зростання чисельності вчителів початкових класів з вищою освітою; загострення проблеми соціального захисту учнів і вчителів; руйнація навчальної та матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти. Висновки. В організації початкової освіти в перше десятиліття державної незалежності України відбулися зміни як позитивного, так і негативного характеру. Їх вивчення дозволить осмислити сучасні трансформації системи початкової освіти, а також врахувати досягнення та уникнути помилок на етапі творення Нової української початкової школи.
Authors and Affiliations
Tetiana Havrylenko
УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ШКІЛ: ПРИЗНАЧЕННЯ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ (ЗМІНИ У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ)
Актуальність дослідження полягає в тому, що в роботі аналізується докорінна зміна процедури призначення на посаду керівників закладів освіти у період реформування галузі, бо успішність школи, у першу чергу, залежить від...
IS DECOLONIZATION OR REVITALIZATION OF EDUCATION NECESSARY IN POST-COLONIAL INDIA? A PHILOSOPHICAL INTROSPECTION
Urgency of the research. There is a strong debate going on among the academicians regarding lifting up the veil of Western or Colonial way of looking at every stream of Indian Education; be it arts, science or commerce a...
АНТИЧНИЙ ПРИНЦИП ПАЙДЕЇ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ СУЧАСНОЇ СОЦІОКУЛЬТУРИ
Актуальність теми дослідження. Важливість філософського вивчення та педагогічного застосування античного принципу пайдеї в сучасному суспільстві обумовлена необхідністю об'єднання прагматизму цивілізації та духовності ку...
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В ПЕРШЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНІ (1991-2001)
Актуальність теми дослідження. Нині, в умовах реалізації ключової освітньої реформи – створення Нової української школи – закономірним є звернення до історико-педагогічного досвіду першого десятиліття державної незалежно...
НЕФОРМАЛЬНА ОСВІТА В КОНЦЕПЦІЇ LIFELONG LEARNING
Актуальність дослідження. В умовах розвитку інформаційного суспільства, масового впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, збільшення об’єму інформаційних потоків, скорочення життєвого циклу знань, підвищення...