ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ПАТОЛОГІЇ (Частина 3. Сепсис як пристосувальна захисна реакція організму)

Journal Title: Лікарська справа - Year 2018, Vol 0, Issue 7

Abstract

Проблема сутності септичного процесу залишається невирішеною. Сепсис розглядають як неадекватну, недостатню або спотворену реакцію організму на мікробну інвазію внутрішнього середовища. Автори аналізують проблему сепсису з протилежної (парадоксальної) позиції, виходячи з відомого постулату про те, що будь-який патологічний процес (хвороба) є пристосуванням, тобто захисним механізмом. Наведено характеристику відомих ("фізіологічних" і «патологічних») захисних антимікробних бар'єрів і визначено місце різних варіантів сепсису в системі пристосувальних реакцій організму. Описано сутність і механізми пристосування при різних видах сепсису: субсепсисі Вісслера – Фанконі, внутрішньосудинній інфекції, септикопіємії, септицемії і септичному шоці, які можуть бути основою для патогенетичної терапії. Автори вважають, що ступінь ефективності «патологічного» захисту внутрішнього середовища визначається тривалістю захисного ефекту. Підкреслена важлива роль для запуску септичної реакції надходження масивних доз мікроорганізмів у внутрішнє середовище господаря неприродним шляхом, минаючи захисні бар'єри, створені еволюцією. Таким чином, з точки зору авторів, сепсис є загальнопатологічним процесом (інфекцією в «знятому» вигляді), неспецифічною пристосувальною (захисною) реакцією організму на масивну мікробну інвазію.

Authors and Affiliations

V. S. Prokopchook, A. V. Lyckbäck

Keywords

Related Articles

Клініко-нейрофізіологічні особливості перебігу спадкової моторно-сенсорної нейропатії і типу, зумовленої тандемною дуплікацією гена рмр22

Наведено результати клініко-нейрофізіологічного дослідження 20 хворих віком від 20 до 56 років із спадковою моторно-сенсорною нейропатією (СМСН) І типу, яких розподілено на дві групи: І – 10 осіб з підтвердженою дуплікац...

За межами дихотомії біологічного і соціального: холістичний підхід до психічного здоров’я

У статті проаналізовано специфіку біологічно- і соціально-орієнтованих підходів до проблеми психічного здоров’я, визначено необхідність розробки нової трансдисциплінарної парадигми в розумінні сутності людини, висвітлено...

Адипонектин та його біологічні ефекти

Відповідно до сучасних уявлень, жирову тканину вважають ендокринним органом, а ожиріння – захворюванням, що характеризується хронічним системним низькоградієнтним запаленням. Жирова тканина синтезує «адипокіни», в тому ч...

Вплив меланіну, отриманого з дріжжеподібних грибів Nadsoniella nigra spр. X1 (о. Галіндез, Антарктика) на проліферацію, адгезію та апоптоз пухлинних клітин епітеліального походження

Меланін – представник родини поліфенолів, який значно поширений у рослинах. Він має властивість зменшувати проліферацію клітин та метастазування. Крім того, є дані про його здатність зупиняти клітинний цикл, запускати ап...

Психологічна діагностика схильності до адиктивної поведінки

В статті висвітлені психологічні аспекти діагностики схильності до адиктивної поведінки. Представлено результати порівняльного дослідження особистості соціально дезадаптованих підлітків, які вживають та тих, що не вживаю...

Download PDF file
  • EP ID EP642269
  • DOI 10.31640/VD.7-8.2018(1)
  • Views 218
  • Downloads 0

How To Cite

V. S. Prokopchook, A. V. Lyckbäck (2018). ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ПАТОЛОГІЇ (Частина 3. Сепсис як пристосувальна захисна реакція організму). Лікарська справа, 0(7), 4-11. https://europub.co.uk/articles/-A-642269