Особливості локалізації лімфоїдної тканини в імунних утвореннях стінки кишечнику, дивертикулі меккеля і сліпокишкових дивертикулах качок
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2017, Vol 19, Issue 82
Abstract
Лімфоїдна тканина, асоційована зі слизовими оболонками, займає особливе місце в імунній системі, формуючи перший захисний бар’єр проти антигенів, котрі потрапляють в організм з кормом та повітрям. У птахів до 70% лімфоїдної тканини, яка формує паренхіму периферичних органів імуногенезу, локалізовано в слизовій оболонці стінки трубчастих органів травлення. Останнім часом у спеціальній літературі з’явилися повідомлення, що лімфоїдна тканина в трубчастих органах травлення водоплавної птиці (гуси, мускусні качки) може бути локалізована не тільки у слизовій оболонці, а й у м’язовій. У зв’язку з цим метою дослідження було встановити особливості локалізації лімфоїдної тканини в імунних утвореннях (плямки Пейєра) стінки кишечнику качок, дивертикулі Меккеля та сліпокишкових дивертикулах в постнатальному періоді онтогенезу. Встановлено, що лімфоїдна тканина в плямках Пейєра кишечнику, дивертикулі Меккеля та сліпокишкових дивертикулах качок розташована в слизовій і м’язовій оболонках їх стінки. З добового віку качок лімфоїдна тканина виявляється у слизовій оболонці досліджених нами структур та в м’язовій оболонці сліпокишкових дивертикулів, а в м’язовій плямок Пейєра кишечнику і дивертикула Меккеля – з 10–20-добового. Повна морфофункціональна зрілість лімфоїдної тканини у слизовій оболонці плямок Пейєра кишечнику настає у 15-добовому віці качок, лімфоїдної тканини слизової оболонки дивертикула Меккеля – у 20-добовому віці та сліпокишкових дивертикулів – у 10-добовому віці. Повної морфофункціональної зрілості лімфоїдна тканина м’язової оболонки плямок Пейєра кишечнику досягає у 15–20-добовому віці качок, лімфоїдна тканина м’язової оболонки дивертикула Меккеля – у 25-добовому віці та сліпокишкових дивертикулів – у 10-добовому віці. Площа лімфоїдної тканини у слизовій оболонці плямок Пейєра дванадцятипалої і клубової кишки збільшується до 210-добового віку качок, а порожньої кишки – до 150-добового. У м’язовій оболонці названих структур лімфоїдна тканина займає найбільшу площу в 150-добових качок. Площа лімфоїдної тканини у слизовій оболонці сліпих кишок збільшується до 90-добового віку, а у м’язовій – до 240-добового. Максимальну площу лімфоїдна тканина в слизовій оболонці дивертикула Меккеля займає у 20-добових качок, а в сліпо-кишкових дивертикулах – в 180-добових. В м’язовій оболонці цих структур лімфоїдна тканина найбільшу площу займає в 150-добових качок.
Authors and Affiliations
Т. А. Мазуркевич, В. Т. Хомич
Keywords
Related Articles
- EP ID EP236512
- DOI 10.15421/nvlvet8207
- Views 84
- Downloads 0
Формування і продуктивність фотосинтетичного апарату рослин куку-рудзи за дії Поліміксобактерину – стимулятора росту рослин
На даний час впровадження нових прийомів технології вирощування кукурудзи, яка включає застосування мікробних препара-тів – стимуляторів росту рослин та дослідження їх впливу на процес фотосинтезу є актуальним. В умовах...
Кластеризація виробництва ветеринарних препаратів в умовах Євроінтеграції
Інтерес до кластерів у світі постійно зростає, наукові дослідження в різних країнах підтверджують, що саме впрова-дження кластерних структур – це запорука соціально-економічного розвитку та ефективного функціонування дер...
Мультимедійні технології у навчанні української мови як іноземної
Сучасне життя потребує активної творчої особистості, формування якої можливе лише за умови впровадження у педагогіч-ну практику сучасних методів навчання й виховання. Тому центром уваги теперішньої освіти стають не стіль...
Епізоотична ситуація щодо герпесвірусних інфекцій, лептоспірозу та гельмінтозів у коней в деяких регіонах України
Встановлено поширення герпесвірусних інфекцій першого та другого типів у племінних коней за останні п’ять років. За цей період було досліджено в реакції дифузійної преципітації 1301 пробу сироваток крові коней. З них поз...
Гігієно–технологічне забезпечення на фермах – основа профілактики хвороб і високої продуктивності тварин
У статті розкрито значення дотримання гігієнічних, санітарних і технологічних чинників у забезпеченні профілактики захворювань телят і корів, підвищення їх резистентності та продуктивності. Мета роботи – привернути увагу...