Особливості прояву почуття гумору в осіб різних типів темпераменту
Journal Title: Технології розвитку інтелекту - Year 2016, Vol 2, Issue 4
Abstract
Стаття присвячена дослідженню прояву почуття гумору у представників різних типів темпераменту. Проаналізовано взаємозв'язок різних стилів гумору із типом нервової діяльності. Доведено, що сангвініки мають високий рівень управління своїми та чужими емоціями, високий рівень розуміння своїх і чужих емоцій при середньому рівні контролю над експресією. Холерики характеризуються низьким рівнем управління своїми емоціями, часто неможливістю контролювати експресивні прояви, середньою вираженістю здатності до розуміння власних емоцій і високим рівнем розуміння чужих емоцій. Меланхолік добре розуміє чужі емоції, вміє контролювати свої експресивні прояви, втім погано управляє емоціями інших людей і часто неадекватно розуміє власні емоційні прояви. За результатами проведеного психодіагностичного дослідження, найвищій рівень екстраверсії та нейротизму виявлено у холериків, а найнижчий – у флегматиків, найвищі показники за шкалою психотизму мають флегматики, найнижчий – сангвініки. Холерики мають низький рівень емоційного інтелекту, флегматики – дуже низький, меланхоліки – середній і сангвініки характеризуються високим рівнем емоційного інтелекту. Результати діагностики за методикою Р.Мартіна демонструють, що у сангвініків(що становлять більшість) переважає самостверджуючий стиль гумору, що характеризує схильність до оптимізму, тенденцію зберігати позитивне бачення життя, а у стресових ситуаціях – використання гумору для захисту від негативних переживань. Частині властивий афіліативний стиль гумору, що свідчить про використання гумору з метою покращення міжособистісних стосунків, гумор виступає як засіб звертання на себе уваги та вирішення (точніше уникання) конфліктів. Сангвінікам практично не властивий агресивний стиль гумору і зовсім не властивий самознищувальний стиль гумору. Холерикам притаманний самостверджуючий стиль гумору, та також афіліативний та агресивний. Результати діагностики схильності до гелотофобії свідчать про те, що найбільше впевнені у власній сміхотворності меланхоліки, а найменше – сангвініки, насмішки у дитинстві переживали переважно флегматики та меланхоліки, а виражена фобія спостерігається у одного досліджуваного меланхоліка. При цьому флегматики та меланхоліки часто сприймають сміх, навіть якщо він є позитивним, достатньо критично, часто ображаються і намагаються уникати ситуацій, де потрібно почуття гумору.
Authors and Affiliations
Людмила Францівна Крупельницька, Оксана Миколаївна Шпортун
Гендерні відмінності в поведінці керівника: особливості жіночого управління
В статті розглянуто ряд підходів вітчизняних дослідників, в яких висвітлюється питання особливостей гендерних відмінностей між чоловічим та жіночим стилями керівництва. Показані гендерні відмінності ґрунтуються на статев...
Розвиток адаптивного мислення за допомогою конфронтаційної сугестії
У статті наведено результати дослідження проблеми розвитку адаптивного мислення у людей з невротичними, пов’язаними зі стресом та соматоформними розладами. Показано, що рівень розвитку адаптивного мислення людини впливає...
Гуманітарні технології: від скепсису до оптимізму
У статті представлено теоретичне узагальнення проблеми гуманітарних технологій у сучасній психології, а також наведено концепцію їх розуміння в контексті психологічної герменевтики як дискурсивних технологій, що забезпеч...
Умови формування та професійна мотивація майбутніх рятівників
В статті представлена психологічна специфіка та умови формування рятівників. Запропоноване теоретичне обґрунтування особливостей професійної діяльності пожежників. Здійснено огляд наукових праць, які вказують на ефективн...
Об'єктно-орієнтований підхід: історія та деякі додатки в психолого-педагогічних галузях
У статті розповідається про об'єктно-орієнтовану парадигму інтеграції даних (в формах системного аналізу, програмування, проектування), яка знаходить своє застосування в різних галузях науки і техніки. Об'єктно-орієнтова...