Особливості змін функції NK-клітин і нейтрофілів у хворих на рак щитоподібної залози залежно від віку та наявності віддалених метастазів у ранній термін після радіойодотерапії

Journal Title: Ендокринологія - Year 2018, Vol 23, Issue 1

Abstract

Мета дослідження — порівняльний аналіз цитотоксичної активності NK-клітин і метаболічної активності нейтрофілів (НФ) у хворих на диференційований рак щитоподібної залози (ДРЩЗ) залежно від віку та наявності віддалених метастазів у ранній термін після радіойодотерапії (РЙТ). Матеріали та методи. Дослідження імунних показників провели у хворих на ДРЩЗ 3 вікових груп: 1 — від 12 до 18 років, 2 — від 19 до 39 років, 3 — від 40 до 71 року, кожну з яких розділили на 2 підгрупи залежно від наявності віддалених метастазів (А та В). Хворі підгрупи А отримали від 1 до 5 курсів РЙТ, підгрупи В — від 1 до 12 курсів РЙТ. Дослідження проводили напередодні та через 5 або 6 діб після приймання 131І активністю від 2180 МБк до 8000 МБк. Контрольні групи складалися з донорів відповідного вікового та статевого складу. Цитотоксичну активність NК-клітин проти індикаторних клітин-мішеней визначали, використовуючи спектрофотометрію. Метаболічну активність НФ досліджували у стандартному тесті відновлення нітросинього тетразолію. Результати. У хворих без віддалених метастазів (А) після курсу РЙТ функція NK-клітин знижувалась у групах 1 і 3, метаболічна активність НФ значно підвищувалася у групах 1 і 2. У хворих із віддаленими метастазами (В) після курсу РЙТ активність NК-клітин відносно вихідного значення знижувалася в усіх вікових групах, метаболічна активність НФ залишалася низькою в групі 1 і підвищувалась у групі 2. Найнижчі по-казники активності NК-клітин напередодні та після курсу РЙТ виявлено у хворих старшого віку. Висновки. У хворих молодого та старшого віку наявність віддалених метастазів впливає на ступінь зниження активності NК-клітин після курсу РЙТ. У хворих різного віку підвищення активності НФ після курсу РЙТ залежить від наявності віддалених метастазів ДРЩЗ.

Authors and Affiliations

G. A. Zamotaeva, T. F. Zakharchenko, S. V. Gulevatyi

Keywords

Related Articles

Вплив цукрознижувальної терапії на стан когнітивної сфери у хворих на цукровий діабет 2-го типу похилого віку

Мета роботи. Визначити вплив різних схем цукрознижувальної терапії на стан когнітивної функції у пацієнтів похилого віку, хворих на цукровий діабет 2-го типу. Матеріали та методи. Обстежено 115 пацієнтів віком від 65 до...

Остеоартроз та цукровий діабет 2 типу: спільні ланки патогенезу

Остеоартроз (ОА) є одним із найпоширеніших ревматичних захворювань. Етіологія та патогенез ОА до теперішнього часу залишаються вивченими не до кінця. Велике значення в розвитку та прогресуванні ОА надається метаболічном...

Помилки в діагностиці дрібноосередкових уражень щитоподібної залози

Наведено аналіз результатів комплексного дослідження (ультразвукове + цитологічне дослідження) в 342 пацієнтів із вузлами щитоподібної залози (ЩЗ) розмірами до 1 см. Дані патогістологічного, цитологічного та ультразвуков...

Вміст циркулюючих імунних комплексів у хворих на рак щитоподібної залози після лікування радіоактивним йодом і рекомбінантним людським тиреотропіном

Актуальність. Використання рекомбінантного людського тиреотропіну перед проведенням поопераційної радіойодної абляції у хворих на диференційований рак щитоподібної залози (РЩЗ) дозволяє запобігти небажаним ефектам гіпоти...

Ризик розвитку деменції в пацієнтів зрілого віку із цукровим діабетом 2-го типу залежно від наявних ускладнень та методи його корекції

ЦД і деменція — хронічні захворювання, що призводять до розвитку ускладнень та інвалідизації хворих. Вчасне виявлення чинників ризику ускладнень ЦД, у тому числі деменції, та розробка заходів зі зниження їх впливу допома...

Download PDF file
  • EP ID EP449123
  • DOI -
  • Views 124
  • Downloads 0

How To Cite

G. A. Zamotaeva, T. F. Zakharchenko, S. V. Gulevatyi (2018). Особливості змін функції NK-клітин і нейтрофілів у хворих на рак щитоподібної залози залежно від віку та наявності віддалених метастазів у ранній термін після радіойодотерапії. Ендокринологія, 23(1), 53-59. https://europub.co.uk/articles/-A-449123