Паростки лікувальної справи тварин в Галичині
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2017, Vol 19, Issue 77
Abstract
Народна ветеринарія – важлива ділянка народного досвіду, що містить раціональні знання та практичні навики ліку-вання свійських тварин. Особливу увагу українці приділяли тим тваринам, від яких залежало успішне ведення господарства (коні, велика рогата худоба, свині, вівці). У народній ветеринарії використовувались в основному ті ж засоби, що і в народ-ній медицині. Найпопулярнішими були ліки рослинного походження. Часто рослинні ліки використовувалися у поєднанні з мінеральними речовинами, тваринними жирами. Народна ветеринарія нагромадила і певні знання про значення санітарії та гігієни для успішного догляду за свійськими тваринами. Для профілактики захворювань тварин не тримали у вогких чи холодних місцях, не давали пити застояну воду, періодично змінювали місце випасу і водопою, стежили за своєчасним під-ковуванням коней і волів. Під час війн у коней спостерігалися різні рани, нанесені холодною зброєю, забої, розтяги, травми тощо. Лікували ці рани вершники, використовуючи методи і засоби народної медицини. Для перев’язування травмованих кінцівок, а також як кровозупинні речовини використовували сухі й попередньо прокип’ячені овечу шерсть, грубе полотно, дьоготь, попіл, різні лікарські речовини та інші засоби. Після закінчення військових дій лікуванням травм у коней займалися народні цілителі, знахарі, а в основному – коновали, особливу увагу звертали на повноцінну годівлю, догляд за шкірним пок-ривом, копитами. Пастухам було відомо і про заразні хвороби, яким вони намагалися запобігти і лікувати їх, а також хвороби вимені, органів травлення і дихання. Пастухи намагалися найрізноманітнішими способами лікувати і паразитарні захворювання. Наприклад, фасціольоз (мотилицю) вони лікували галузками смереки, конопляним насінням, підсмаженим вівсом. Пастухи, скотарі, знахарі збирали, сушили, зберігали і застосовували лікарські трави при родах і травмах, вони займалися також кровопусканням. Для лікувальних цілей використовували кров, жир, жовч, кістковий мозок, молоко і молочні продукти, рослинні олії, тобто саме вони були першими ветеринарними фахівцями-лікарями. Велику роль в житті та побуті львівського міщанства відігравали хірурги-цирульники. Вони займались лікуванням, виготовляли ліки, пластирі, пускали кров, а також стригли і голили. Велика увага приділялася охороні людей від заразних захворювань.
Authors and Affiliations
В. Я. Присяжнюк
Keywords
Related Articles
- EP ID EP181277
- DOI 10.15421/nvlvet7734
- Views 70
- Downloads 0
Умови формування інноваційної моделі економічного розвитку економіки України
Досліджено умови формування інноваційної моделі економічного розвитку економіки України. Визначені напрямки дер-жавної політики, спрямованої на прискорення інноваційних процесів. На основі розрахунків доведено, що зроста...
Удосконалення технології бринзи з овечого молока шляхом додавання біозахисної культури
Бринза є обов’язковим продуктом щоденного раціону мешканців Карпат та улюбленим продуктом для багатьох інших споживачів, проте містить від 4 до 7% кухонної солі. Споживання великої кількості кухонної солі може спричинити...
Вплив показників відтворної здатності на формування молочної продуктивності корів симентальської породи
Відомо, що з підвищенням молочної продуктивності корів їх відтворювальна здатність в цілому погіршується. Тому важливим є встановити оптимальні показники віку першого плідного осіменіння та першого отелення, тривалості с...
Використання баранячого жиру у виробництві косметичних засобів
Косметична галузь нині розвивається стрімкими темпами. Особливу увагу привертають товари, отримані з натура-льної сировини. Для виробництва косметичних виробів використовують різні жирові основи, а саме тваринні, рослинн...
Динаміка змін показників білкового обміну в корів залежно від сезону року та території розташування господарства
Білковий обмін у тварин є чи не найбільш інформативним показником при техногенному забрудненні середовища, оскільки дає можливість охарактеризувати обмінні процеси в організмі. Вони мають винятково важливе значення для б...