Паростки лікувальної справи тварин в Галичині
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2017, Vol 19, Issue 77
Abstract
Народна ветеринарія – важлива ділянка народного досвіду, що містить раціональні знання та практичні навики ліку-вання свійських тварин. Особливу увагу українці приділяли тим тваринам, від яких залежало успішне ведення господарства (коні, велика рогата худоба, свині, вівці). У народній ветеринарії використовувались в основному ті ж засоби, що і в народ-ній медицині. Найпопулярнішими були ліки рослинного походження. Часто рослинні ліки використовувалися у поєднанні з мінеральними речовинами, тваринними жирами. Народна ветеринарія нагромадила і певні знання про значення санітарії та гігієни для успішного догляду за свійськими тваринами. Для профілактики захворювань тварин не тримали у вогких чи холодних місцях, не давали пити застояну воду, періодично змінювали місце випасу і водопою, стежили за своєчасним під-ковуванням коней і волів. Під час війн у коней спостерігалися різні рани, нанесені холодною зброєю, забої, розтяги, травми тощо. Лікували ці рани вершники, використовуючи методи і засоби народної медицини. Для перев’язування травмованих кінцівок, а також як кровозупинні речовини використовували сухі й попередньо прокип’ячені овечу шерсть, грубе полотно, дьоготь, попіл, різні лікарські речовини та інші засоби. Після закінчення військових дій лікуванням травм у коней займалися народні цілителі, знахарі, а в основному – коновали, особливу увагу звертали на повноцінну годівлю, догляд за шкірним пок-ривом, копитами. Пастухам було відомо і про заразні хвороби, яким вони намагалися запобігти і лікувати їх, а також хвороби вимені, органів травлення і дихання. Пастухи намагалися найрізноманітнішими способами лікувати і паразитарні захворювання. Наприклад, фасціольоз (мотилицю) вони лікували галузками смереки, конопляним насінням, підсмаженим вівсом. Пастухи, скотарі, знахарі збирали, сушили, зберігали і застосовували лікарські трави при родах і травмах, вони займалися також кровопусканням. Для лікувальних цілей використовували кров, жир, жовч, кістковий мозок, молоко і молочні продукти, рослинні олії, тобто саме вони були першими ветеринарними фахівцями-лікарями. Велику роль в житті та побуті львівського міщанства відігравали хірурги-цирульники. Вони займались лікуванням, виготовляли ліки, пластирі, пускали кров, а також стригли і голили. Велика увага приділялася охороні людей від заразних захворювань.
Authors and Affiliations
В. Я. Присяжнюк
Keywords
Related Articles
- EP ID EP181277
- DOI 10.15421/nvlvet7734
- Views 84
- Downloads 0
Clinical use of Aglepristone for treatment of open-cervix pyometra in cats
The results of the clinical application of the integrated therapy of cats having an open-cervix of the pyometra are presented in this work. It has been proved that pathology affects mostly the animals in the age from 3 t...
Математична модель для аналізу рівня якості продукції тваринництва
Тваринницька продукція, яка поставляється споживачам, повинна відповідати певним стандартам якості. Якість оцінюють за величиною деяких показників. Належні значення цих показників якості забезпечуються при виробництві пр...
ОРГАНОМЕТРІЯ СЕРЦЯ ТЕЛИЧОК ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ АВТОНОМНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ СЕРЦЕВОГО РИТМУ
У роботі з’ясовано, що телички 2-, 4-, 6- та 8-місячного віку з різними типами автономної регуляції серцевого ритму (симпатикотонічний, нормотонічний, парасимпатикотонічний) характеризуються відповідними показниками маси...
Перспективи розвитку аграрного туризму в Карпатському регіоні
На сьогоднішній день діяльність агротуристичних підприємств є важливим елементом дослідження соціально-економічних відносин на місцевому, регіональному та національному рівнях. Агротуризм став альтернативною формою ефект...
Продуктивність молодняку перепелів за використання у комбікормі різних джерел цинку
Наведено результати досліджень з встановлення оптимального джерела Цинку, який додатково вводять у комбікорми для перепелів, яких вирощують на м’ясо. Відповідно до схеми досліду, у добовому віці було відібрано 300 перепе...