ПЕРЕКЛАД ЯК ПРОНИКНЕННЯ В КОНТЕКСТУАЛЬНУ МЕРЕЖУ ІНШОЇ КУЛЬТУРИ:«Я» ТА «ІНШИЙ»
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
У статті окреслено переклад з позицій його входження в контекстуальний простір іншої культури, обґрунтовано методологічну перспективу культурологічних вимірів перекладацької парадигми, доведено необхідність її вивчення як універсального процесу культуротворення на ґрунті національної самосвідомості і традиції,визначено зв’язок між індивідуально-національною картиною світу автора першотвору і перекладача.Інтерсуб’єктивну природу конституювання концептів «Я» – «Інший»у перекладі висвітлено через комплекс філософських теорій та аргументацій.Вмотивовано причетність перекладів до духовного континууму, у межах якого створюються моделі реальності цільової культури, формується естетикаїї художнього простору.Акцентовано на ролі перекладіву взаємопроникненні літературних систем,осмисленнімозаїчної сукупності індивідуально-авторського й своєрідно-національного бачення світу автора першотвору і перекладача. Аргументовано, що критерії оцінки перекладу обумовлюються відповідними культурними абрисами, яківпливають на алгоритм перекладацької поведінки, згідно з яким перекладач аналізує культурний (норми, традиції, суспільні та ідеологічні чинники) та ситуативний (сукупність соціально-культурних детермінант комунікації) контексти й сам текст. Переклад, таким чином, виступає не просто перевтіленням, «перегрою» індивідуально-національної картини автора першоджерела, а й неминучим її переосмисленням відповідно до характеру мови і культури реципієнта. The article highlights the phenomenon of translation from the perspective of its entry into the contextual space of different cultures, substantiates methodological perception of the cultural dimensions in the translation paradigm as well as establishes the benefits of its study as a universal process of cultural development based on national consciousness and tradition by identifying the connection between the author of the original’s and the translator’s individual and national picture of the world. The intersubjective nature of the concepts "Self"–- "the Other" in the translation is ascertained and revealed through the perspectives of philosophical theories and arguments that correspond to the relationship between opposite but correlative characteristics of the Self. Due to their inner difference,translations have been involvedinto the spiritual continuum bycreating the patterns of reality of the target culture, as well as forming the aesthetics of its artistic space.The translation, therefore, functions not merely a transformation of the individual style of the author of the original text, but also its inevitable reconsidering in accordance with the nature of the recipient's language and culture. In order to better understanding the complexities of such interaction great importance, is attached to the impact that cultural tradition imposed on translation, the subjectivity of translators and seeking shift from linguistics to culture, thus improving the literariness of the target text. Thus, the cultural turn moves translation paradigm from a rigorously prescriptive methodology to the one where the effect of culture, as well as the wider constrictions and demands on translation, are taken into focus.Such methodsprove to expand immensely the scope of translation studies by opening the possibility to introduce a new field of study by augmenting a further and more comprehensive development of translation studies. The detailed analysis of the social grounds of culture turn, and the shifts brought by it will irrefutably determine the exchanges between cultures throughout history that move translation from its basic senseas a process and a productto being recognized as a medium forcultural exchange.
Authors and Affiliations
Олена Павленко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP633856
- DOI -
- Views 98
- Downloads 0
ДИСПОЗИЦІЯ СТАТЕЙ АНГЛОМОВНОГО ЖУРНАЛЬНОГО ДИСКУРСУ В РАКУРСІ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ АВТОРИЗАЦІЇ
У статті запропонована диференціація двох різновидів диспозиції журнальних статей з індивідуальною авторизацією як категорією вияву авторства медійного тексту. Останній складається з формально-змістових блоків (заголовок...
ФОНЕТИЧНІ ВІДМІННОСТІ В УСНОМУ МОВЛЕННІ ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК НА СЕГМЕНТНОМУ РІВНІ
Стаття присвячена дослідженню відмінностей усного мовлення представників протилежних статей на фонетичному рівні, а також опису факторів, що спричиняють ці розбіжності. Особливу увагу приділено визначенню характеристик с...
CКЛАДНІ ВИПАДКИ МОРФОНОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ДЕВЕРБАТИВІВ
У статті розглянуто проблемні питання дериваційних відношень, напрямків морфонологічних трансформацій, визначено нові класифікаційні принципи морфонологічного аналізу девербативів, окреслено проблеми моделювання віддієсл...
НЕОРОМАНТИЧНІ РИСИ НОВЕЛИ «ЦВІТ ЯБЛУНІ» МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
Проблема поетики прози Михайла Коцюбинського завжди перебувала в центрі наукових студій, оскільки розмаїття художніх засобів створювало унікальний світ його творів. Поєднання різних стилів – одна з визначальних і головни...
АНГЛОМОВНИЙ МЕДІАДИСКУРС ЯК КОНТЕКСТ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
Статтю присвячено дослідженню англомовного медіадискурсу як контексту функціонування фразеологізмів. У статті надається визначення понять «дискурс», «медіадискурс», «фразеологізм», з’ясовуються інституційні ознаки та лін...