ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БІОЛОГІЧНОГО ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ В ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВІЙ ДІЛЯНЦІ В ПРОЦЕСІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ З УСКЛАДНЕНИМ ПЕРЕБІГОМ ГОСТРОГО ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2018, Vol 25, Issue 3
Abstract
Мета роботи — визначити перспективи використання апаратів біологічного зворотного зв’язку в щелепно-лицьовій ділянці у пацієнтів з вираженим неврологічним дефіцитом за гемі- типом після гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК). Матеріали та методи. На базі Полтавської обласної клінічної лікарні в 2017–2018 рр. об- стежено 50 хворих з ускладненим перебігом ГПМК за гемітипом. Результати. У пацієнтів з ураженою внутрішньою капсулою неврологічний дефіцит спо- стерігається у вигляді не лише геміпарезів, а й порушення роботи нервово-м’язового апарату щелепно-лицьової ділянки. В осіб із тяжким перебігом інсульту ураження м’язів щелепно-ли- цьової ділянки має такі вияви: неможливість розбірливого мовлення; дисфагія (у 28 % осіб); порушення повноцінного жування у зв’язку з неможливістю формування якісної харчової груд- ки, а інколи — утримання рідкої їжі в ротовій порожнині при порушенні роботи кругового м’яза рота. У результаті має місце недоїдання протягом усього етапу реабілітації. Так, у 57 % пацієнтів зменшилася маса тіла протягом перших 6 міс відновного періоду, а 22 % страждали від недоїдання на 6-му місяці після інсульту. Висновки. Проведений аналіз доводить можливість застосування біологічного зворот- ного зв’язку на основі електроміографії у щелепно-лицьовій ділянці для кращої реабілітації хворих з ускладненим перебігом ГПМК за гемітипом, що сприяє відновленню координованої дії нервово-м’язового апарату зубощелепної ділянки. Вдосконалення реабілітаційних заходів у щелепно-лицьовій ділянці для хворих з вираженим неврологічним дефіцитом після перене- сеного інсульту має важливе значення для швидшого повернення їх до повноцінного життя.
Authors and Affiliations
К. Д. ТОНЧЕВА, Д. М. КОРОЛЬ, М. Д. ТОНЧЕВ
Keywords
Related Articles
- EP ID EP453321
- DOI 10.26683/2304-9359-2018-3(25)-76-81
- Views 108
- Downloads 0
ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ МІКРОХІРУРГІЧНОГО ЕТАПУ ОПЕРАЦІЇ ПРИ АРТЕРІАЛЬНИХ АНЕВРИЗМАХ ДИСТАЛЬНИХ ВІДДІЛІВ ПЕРЕДНЬОЇ МОЗКОВОЇ АРТЕРІЇ
Мета роботи — поліпшити результати транскраніального лікування хворих з артері- альними аневризмами (АА) дистальних сегментів передньої мозкової артерії (ПМА) шляхом індивідуалізованого підходу до мікрохірургічного етапу...
ФАКТОРЫ РиСКА и КЛиНичЕСКиЕ ОСОбЕННОСТи ТЕчЕНиЯ СУбАРАХНОиДАЛьНОГО КРОВОиЗЛиЯНиЯ У Лиц РАЗНЫХ ВОЗРАСТНЫХ ГРУПП
Цель работы — выявить факторы риска развития субарахноидального кровоизлияния (САК) у лиц разных возрастных групп (по классификации ВОЗ (2009)); провести оценку клини- ческой картины с использованием неврологических шка...
СУЧАСНІ КЛІНІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЕНДОВАСКУЛЯРНОГО ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ГОСТРИМ ІШЕМІЧНИМ ІНСУЛЬТОМ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Мета роботи — оцінити ефективність ендоваскулярних технологій у лікуванні гострого ішемічного інсульту в умовах багатопрофільного стаціонару. Матеріали та методи. Невідкладне ендоваскулярне лікування при гострому ішемічн...
Мікрохірургічне лікування розриву фузиформної артеріальної аневризми задньої нижньої мозочкової артерії : клінічне спостереження
Мета роботи – на окремому клінічному спостереженні розглянути стратегію і тактику вибору індивідуалізованого плану хірургічного лікування розриву артеріальної аневризми (АА) задньої нижньої мозочкової артерії (ЗНМА) у г...
ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ МЕТОДІВ ЕНДОВАСКУЛЯРНОЇ ОКЛЮЗІЇ СКЛАДНИХ ЦЕРЕБРАЛЬНИХ АРТЕРІАЛЬНИХ АНЕВРИЗМ У ПЕРІОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Мета роботи — провести порівняльний аналіз ефективності різних методів ендоваску- лярної оклюзії складних церебральних артеріальних аневризм (АА) у періопераційному періоді спостереження. Матеріали та методи. Проведе...