ПЕРСПЕКТИВИ ВПЛИВУ НЕФОРМАЛЬНОГО ОБ’ЄДНАННЯ БРІКС НА СВІТОВУ ПОЛІТИКУ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія - Year 2017, Vol 7, Issue 18
Abstract
У статті проаналізовано перспективи впливу неформального об’єднання БРІКС на світову політику на основі авторського компаративного аналізу взаємодії Великої сімки та БРІКС. Встановлено, що у політичній сфері сукупний вплив країн Великої сімки на процеси глобального управління є відносно високим у порівнянні з БРІКС; в економічній сфері при наявних перевагах Великої сімки БРІКС може стати альтернативою західним економічним та фінансовим інституціям; у безпековій сфері наявні значні суперечності через різноспрямовані національні інтереси та прагнення окремих країн координувати військове співробітництво у межах неформального об’єднання. The comparative analysis of prospects for the impact of the BRICS and the G-7 on the world policy realized for such international ratings of the level of globalization, rule of law, the perception of corruption, press freedom and the development of e-government, the level of gross domestic product and gross national income per capita, competitiveness of countries, the level of economic freedom, the level of business and foreign direct investment, index peace, food security, development and innovation on the Internet. Author's study found that the ratings of the BRICS and the G-7 are unequal. The G-7 is in the lead for such international ratings as the political, economic and social globalization, rule of law, corruption, press freedom and the development of e-government whereas the BRICS occupies the middle or the lowest position for such criteria as the rule of law, corruption and freedom of the press. Thus, the cumulative effect of international cooperation the G-7 is much higher than BRICS. However, this study showed a total gain of BRICS influence on regional processes, as well as aggravation of confrontation between Western countries and BRICS. Prospects for the formalization of BRICS as a global actor evaluated indirectly because changing the existing network of global political, security and economic institutions of countries associations have become the centre of a coalition of developing countries who hold positions of neutrality and prefer bilateral cooperation. The lack of ideological and political basis BRICS enables its representation as a discussion forum or as a possible regional centre in the economy
Authors and Affiliations
N. Ryzhkov, M Zaitseva
Keywords
Related Articles
- EP ID EP429097
- DOI -
- Views 61
- Downloads 0
АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ АДВЕНТИСЬКОЇ ЦЕРКВИ НА ГАЛИЧИНІ ТА ВОЛИНІ В ДОБУ ІІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
Стаття присвячена дослідженню адміністративно-територіального устрою адвентиської церкви на Галичині та Волині, які в міжвоєнний період належали ІІ Речі Посполитій. В роботі описано виникнення та розвиток адміністративно...
МІФОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ І ПОЛІТИЧНА ПРАКТИКА
У центрі дослідження – посилення міфотворчої ролі засобів масової інформації в сучасних умовах, з розвитком нових інформаційних каналів комунікації та сучасних мережевих систем. Прибільшення впливу політичної міфології в...
ПАРАДИГМА ПРАВОВОГО ГОСУДАРСТВА В ПОЛИТИЧЕСКОЙ КОНЦЕПТОЛОГИИ КАРЛА ШМИТТА
В статье рассматривается теоретическая и политическая феноменология «правового государства» в концептологии и интеллектуальной традиции Карла Шмитта. На основе политико-исторической рестроспекции событийного контекста фо...
ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОЇ РОБОТИ В СІЛЬСЬКИХ ШКОЛАХ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД.
У статті на основі архівних та інших джерел досліджено складний процес відбудови сфери освіти в південноукраїнському селі в повоєнний період. Особлива увага зосереджена аналізу питань організаційного, матеріально та кадр...
СУСПІЛЬНИЙ ДІАЛОГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
В статті робиться спроба визначення сутнісних характеристик суспільного діалогу у контексті сучасного соціально-гуманітарного знання та узагальнення теоретичних підходів щодо визначення концепту «суспільний діалог», «діа...