ПЛАГІАТ ЯК АНТРОПОЛОГІЧНИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 14, Issue
Abstract
Метою статті є визначення плагіату як антропологічного і соціального феномену. Теоретичний базис. Для експлікації первинного значення термінів, якими позначався феномен плагіату, автор провів аналіз автентичних історико-філософських і літературних текстів у відповідних до теми дослідження частинах. Для досягнення мети було використано методи і принципи соціально-філософського і філософського-антропологічного досліджень, зокрема: соціального детермінізму та антропологічної інтерпретації феноменів людського життя (О. Больнов). Наукова новизна полягає: 1) в уточненні термінологічної еволюції щодо позначення феномену плагіату; 2) у запропонованій автором філософсько-антропологічній характеристиці мотивів й особистісних рис суб’єкта плагіату (плагіатора). Висновки: 1. Плагіат як практика і плагіат як термін тривалий час існували нарізно. З номінатем, якими позначалась відповідна практика, Рlagium мав своїми попередниками грецьку Λογοκλόπία і латинську Furta. Генезис модерної семантики терміну "плагіат" відбувався протягом тривалого часу як процес зміни номінативних значень через ускладнення семантичної структури слова до переінтеграції. 2. Аналіз історико-філософських і літературних джерел з "кейсу Емпедокла" і "кейсу Фідентіна" дозволив реконструювати антропологічні характеристики названих осіб як плагіаторів: обох спонукало до вчинення плагіату марнославство у поєднанні з: або тимчасовою обмеженістю здібностей до інтелектуальної творчості (Емпедокл у статусі учня), або константною обмеженістю здібностей до літературної творчості (Фідентін). Вчинення плагіату було також зумовлено невисокими моральними якостями обох, що дозволяє вважати плагіат одним із проявів інтегральної характеристик особи. 3. Марнославство, яким мотивується вчинення плагіату, є однією з маніфестацій потреб у повазі, шануванні, соціогенних за своєю природою, але на відміну від наступного, вищого, щабля в ієрархії базових потреб (А. Маслоу), з необхідністю не передбачає самовдосконалення людини. Тому плагіатор не переходить на рівень потреби в самоактуалізації, засобом задоволення якої є творчість у розмаїтті її видів, "застрягнувши" на задоволенні потреб нижчого рівня. 4. Плагіат є амбівалентним феноменом через те, що, попри антропологічні особливості суб’єктів плагіату, його онтологічні підвалини вкорінені в соціальній природі людини.
Authors and Affiliations
T. S. Parkhomenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP449484
- DOI 10.15802/ampr.v0i14.150790
- Views 104
- Downloads 0
ADEQUATE ANTHROPOLOGY OF KAROL WOJTYLA
Purpose. The article is aimed to introduce Karol Wojtyła’s anthropological teaching into the philosophical discourse through the systematization of anthropological issues in his philosophical and theological works. Provi...
DESCARTES ABOUT ANTHROPOLOGICAL GROUNDS OF PHILOSOPHY IN THE "EARLY WRITINGS"
Purpose of this work is to find the key to understanding the paradox of Descartes’ way of philosophizing during the recourse to the text of "early writings". Realization of the set purpose involves the consistent solving...
MORAL SEARCH IN MULTICULTURAL COMMUNICATION
Purpose of the work is to identify and justify the moral priorities in multicultural communication. Theoretical basis is the works of foreign and Ukrainian authors, revealing the main approaches to the problem of multic...
CHARITY IN THE PROCESS OF FORMING THE HUMANIST AXIOSPHERE OF CIVIL SOCIETY
Purpose. The research characterizes the charity as part of civil society, which develops based on humanism in modern society. Methodology of the article is based on the complex direction of research in the dialectical in...
ANTROPOLOGICAL APPROACHES IN LEGAL CERTAINTY RESEARCH
Purpose. The study is aimed at highlighting in the historical-comparative context the influence of anthropological teachings on the development and formation of such a legal phenomenon as "legal certainty", proving that...