CHARITY IN THE PROCESS OF FORMING THE HUMANIST AXIOSPHERE OF CIVIL SOCIETY
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2017, Vol 12, Issue
Abstract
Purpose. The research characterizes the charity as part of civil society, which develops based on humanism in modern society. Methodology of the article is based on the complex direction of research in the dialectical interaction of the triad of a single, a special and a general that allowed to consider certain phenomena in development and interconnection, unity and contradiction, in particular, in the study and analysis of individual concepts. The author used the method of abstraction and induction with the purpose of imaginary departure from the nonessential properties and connections characterizing individual concepts, with simultaneous isolation of their most important features. Originality. The author for the first time in this work has designated the interrelation between methodological approaches and diverse practical versions of the development of charity and the opportunities of civil society based on the humanistic principle. The paper presents the developed and ready for use hierarchical pyramid of charity, the criteria for placing elements of which is the creation of the most favorable conditions for the practical development of human in general and his humanistic qualities in particular, which is directly correlated with the Maslow pyramid of needs. The author has introduced and explained the notion of «active charity», as an activity that comprehensively solves social problems. Conclusions. Charity, as an institutional and resource component of civic activity, acts as one of the practical ways of building a society on the humanity principles. However, not all forms of charity are equally effective. Representatives of active charity, the highest level of the hierarchical structure of charity, are financially stable, conscious individuals who directly act as practitioners of humanism and become most effective.
Authors and Affiliations
M. M. Zhytnyk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP259057
- DOI 10.15802/ampr.v0i12.119126
- Views 58
- Downloads 0
ТУРИЗМ ЯК ЗАСІБ РОЗШИРЕННЯ ЖИТТЄВОГО ПРОСТОРУ ЛЮДИНИ
Мета дослідження – обґрунтування розвитку туризму в контексті задоволення потреб людини згідно із теорією життєвого простору особистості. Методологія. Теоретичною та методологічною основою даного дослідження є положення...
ДЕЯКІ МІРКУВАННЯ ЩОДО ТИПОЛОГІЇ ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИХ МОДЕЛЕЙ (ДО ПРОБЛЕМИ ЦІННІСНИХ ІДЕНТИФІКАЦІЙ УКРАЇНЦІВ)
Мета. Стаття присвячена обміркуванню окремих типів ціннісних зразків людинотворчості з позиції філософської антропології та соціальної філософії. Йдеться про певні моделі, що виформовують світоглядно-смислові модуси люди...
СУЧАСНІСТЬ І ВІЙНА: АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ПОЛЕМОЛОГІЇ
Вступ. Щоб зрозуміти причини воєн і конфліктів, які, на жаль, все більше охоплюють сучасну цивілізацію, нам необхідно використовувати міждисциплінарний підхід. Дослідження воєн, який рідше називають полемологія – це муль...
THE ONTOLOGY OF EXISTENCE: THE NEXT PARADIGM. A REVIEW OF THE BOOK "THE IDEA OF THE WORLD: A MULTI-DISCIPLINARY ARGUMENT FOR THE MENTAL NATURE OF REALITY", BY BERNARDO KASTRUP
In recent decades, attempts to create and argue a new ontology of existence that could provide a robust alternative to the mainstream physicalist metaphysics have been made in science and philosophy. A new book by Bernar...
ПОДІЯ ЯК ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОВСЯКДЕННОГО МОДУСУ СОЦІАЛЬНОГО БУТТЯ
Метою дослідження є з’ясування взаємозалежності події як фактора перетворень в усталених сферах життя людини і повсякденності як способу існування соціального буття, що охоплює різноманітні види людської діяльності. Теор...