ПОДІЯ ЯК ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОВСЯКДЕННОГО МОДУСУ СОЦІАЛЬНОГО БУТТЯ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 14, Issue
Abstract
Метою дослідження є з’ясування взаємозалежності події як фактора перетворень в усталених сферах життя людини і повсякденності як способу існування соціального буття, що охоплює різноманітні види людської діяльності. Теоретичний базис дослідження ґрунтується на розумінні повсякденності як форми соціальної дійсності, складного і багатовимірного об’єкта, який постійно розвивається, включає нові форми реальності, зазнає впливу різноманітних соціальних змін. Основна функція повсякденності полягає у виживанні індивіда і суспільства, тому у повсякденному житті домінантну роль відіграють стабільні основи буття людини. Своєю чергою подія виступає способом існування буття, має сингулярний характер, індивідуальне вираження, виявляє елементи, котрі не вписуються у звичні рамки повсякденного життя. Наукова новизна отриманих результатів полягає в осмисленні події як протиставлення світу явищ позадосвідному світу буття, неочікуваної новації, яка зумовлює появу незвичних для повсякденності порядків і структур. Подія не є тотожною емпіричній фактичності, не відповідає звичному розумінню явищ і процесів, призводить до розриву з повсякденністю, оскільки спричиняє значні зміни у житті людини на індивідуальному та суспільному рівнях. Неочікувана зміна повсякденного життя, яка спричинена подією, постає для індивіда травматичним зіткненням з іншим виміром буття, в результаті чого можуть відкриваються нові смисли. Висновки. На тлі повсякденності, яка має здатність перебувати у різних станах, функціонувати у різноманітних відносинах, виявлятися в численних структурах, перетинах і зв’язках, подія передбачає перспективу появи нової дійсності, котра суперечить попереднім уявленням. З екзистенційної точки зору подія завжди є перериванням повсякденності як, наприклад, любов або релігійне навернення. Масштабна подія спричиняє потрясіння, які стосуються більшості або всіх індивідів та спільнот, котрі використовують численні способи реакції на подію – інтерпретацію, відбір, прославляння, замовчування, коригування оцінок, явищ, фактів, відзначення свят, здійснення ритуалів, які періодично повторюються.
Authors and Affiliations
Y. G. Boreiko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP448616
- DOI 10.15802/ampr.v0i14.150548
- Views 87
- Downloads 0
ФІЛОСОФІЯ ВІЙНИ ТА МИРУ: У ПОШУКАХ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ БЕЗПЕКИ
Вступ. Сучасний європейський соціокультурний ландшафт перебуває під тиском безпекових викликів. При цьому Європа має стратегію подолання потенційних безпекових викликів. Проте існує потреба аналізу стратегії щодо її можл...
EVENT AS A TRANSFORMATION OF EVERYDAY LIFE MODUS OF SOCIAL BEING
Purpose of the study is to find out the interdependence of the event as a factor of transformations in the established areas of human life and everyday routine as a way of existence of social being, which cover various t...
ДЕКОНСТРУКЦІЯ МЕТАФІЗИКИ ПРИСУТНОСТІ У ФЕНОМЕНОЛОГІЇ ТА СТРУКТУРАЛІЗМІ
Метою роботи є аналіз критичної позиції Ж. Дерріда щодо метафізики присутності у феноменологічному та структуралістському дискурсах. Як філософська стратегія, деконструкція намагається зруйнувати жорстку ієрархію понять,...
PHILOSOPHICAL-CULTURAL CONCEPTION OF TELEVISION AS A VISUAL PRACTICES OF XX-XXI CENTURY
Purpose of the article is to analyze the philosophical and cultural ideas about television, which is a leading visual practice of XX century. It does not lose its relevance in the beginning of the XXI. The role of televi...
ЕМОЦІЇ ТА МІРКУВАННЯ У ПРИЙНЯТТІ МОРАЛЬНИХ РІШЕНЬ
Метою статті є дослідження співвідношення емоційних та раціональних чинників у процесі прийняття людиною моральних рішень. Методологія. Робота, в першу чергу, ґрунтується на аналізі та узагальненні основних емпіричних до...