Поетика як технологія
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво - Year 2018, Vol 0, Issue 2
Abstract
<strong>Мета дослідження </strong>– з’ясувати роль технології в мистецтві загалом та в театральному зокрема. Передумовою для такої постановки питання є той незаперечний факт, що мистецтво, що розглядається <em>як художня творчість,</em> становить собою один із різновидів <em>виробництва. </em>Ця істина зафіксована в мовній практиці: предмет мистецтва – артефакт (від<em> лат. art (мистецтво) та facio (робити, виробляти)</em> – у нас здавна називається твором, виробом, продуктом, тобто<em> результатом продукування, виробництва. </em>Як <em>особливе</em> («духовне», до того ж – <em>художнє</em>!) виробництво, мистецтво в цілому, а сценічне зокрема, має всі сутнісні ознаки «виробництва взагалі», в тому числі економічні, організаційні й технологічні. <strong>Методи дослідження.</strong> Історичний – для дослідження еволюції форм виробництва (в тому числі художнього); системний – у розгляді твору мистецтва як особливої, «закритої» системи взаємодії його складників – світоглядних (ідеологічних), психологічних і техніко-технологічних; загальнонаукові аналізу й синтезу – для побудови наукової концепції мистецтва як засобу пізнання, самовираження й творення. <strong>Наукова новизна </strong>результатів дослідження полягає в тому, що вперше доводиться особливе значення в мистецтві технології створення мистецького твору. Визначаючи, як і в звичайному виробництві, тобто у виробництві матеріальних благ, форми суспільної організації праці (індивідуальне виробництво, кооперація, мануфактура, фабрика, індустрія), технологія художньої творчості, більше того, характеризує специфіку кожного виду мистецтва з його «ремісничого», «промислового» боку. <strong>Висновки.</strong> Розгляд мистецтва як виробництва (духовного, до того ж, – художнього, проте – виробництва!) і <em>технології як логіки цього виробництва</em>, доводить, що технологія не тільки не «ворожа» мистецтву, а, навпаки, – глибоко притаманна йому: усвідомлена в своїй закономірності, вона становить собою <em>поетику </em>мистецтва і визначає специфіку кожного виду мистецтва з його практичної, «ремісничої», сторони.
Authors and Affiliations
Sergey Bezklyubenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP575093
- DOI 10.31866/2616-759x.2.2018.153221
- Views 47
- Downloads 0
Мультимедійні засоби на сучасній театральній сцені
<p><strong>Мета дослідження</strong> –<strong> </strong>діагностика сучасного стану мультимедійних технологій на вітчизняній та закордонній театральній сцені. <strong>Методологію дослідження </strong>визначає семіотичний...
K. S. Stanislavsky “System” and its Place in the Actor’s Formation and Spiritual of the XXth and XXIst Century Theater Transformation
The <strong>purpose of this article</strong> is an attempt to outline the range of literary and practical sources that can bring the “system’s” key issues to an effective solution that can influence the content and the a...
Особливості тлумачення К. Станіславським поняття «ілюстрований підтекст»
<strong>Мета дослідження – </strong>з’ясувати особливості розуміння і тлумачення К. Станіславським його поняття «ілюстрований підтекст»; визначити сутність, значимість та місце «ілюстрованого підтексту» в процесі сценічн...
Значення емоційного слуху й емпатії в мистецтві актора
<strong>Мета дослідження – </strong>проаналізувати роль емоційного слуху й емпатії як складників роботи актора над сценічним образом у контексті вдосконалення сучасної театральної педагогіки. <strong>Методологія дослідже...
Організаційно-економічні аспекти діяльності театрів лондонського Вест-Енду на сучасному етапі
<p><strong>Мета роботи </strong>– визначити організаційно-економічні чинники діяльності театрів лондонського Вест-Енду на сучасному етапі, які забезпечують їм творчу та економічну успішність, а також можливості використа...