Порівняльне дослідження методик диференційної діаґностики есенціальної резистентної та псевдорезистентної артеріальної гіпертензії у практиці сімейного лікаря
Journal Title: Lviv Clinical Bulletin - Year 2018, Vol 4, Issue 24
Abstract
Вступ. Частота випадків резистентної гіпертензії у популяції хворих на артеріальну гіпертензію коливається в межах 5,0–18,0 %. У структурі резистентної артеріальної гіпертензії псевдорезистентна становить 90,0–95,0 %. Мета. Порівняти методики диференційної діаґностики еcенціальної резистентної та псевдорезистентної артеріальної гіпертензії у практиці сімейного лікаря. Матеріали й методи. Обстежено 120 пацієнтів із неконтрольованою есенціальною артеріальною гіпертензією. У рандомізований спосіб їх поділено на дві ґрупи – основну – 60 пацієнтів (26 (43,3 %) жінок та 34 (56,7 %) чоловіків, середній вік 54,6 ± 9,2 року та ґрупу порівняння – 60 пацієнтів (24 (40,0 %) жінки та 36 (60,0 %) чоловіків, середній вік 55,4 ± 8,5 року). Дослідження відбувалося у три етапи. На першому етапі пацієнтам основної ґрупи проводили диференційну діаґностику есенціальної резистентної та псевдорезистентної артеріальної гіпертензії за допомогою власної методики. Надалі пацієнти з діаґнозом псевдорезистентної артеріальної гіпертензії за результатами запропонованої нами методики продовжили участь у дослідженні та вживання трьох раніше призначених антигіпертензивних лікарських засобів у максимально переносимих дозах з оцінкою ефективності такого лікування шляхом вимірювання показників офісного артеріального тиску на 3–5-й день, на 14-й ± 2 дні, на 28-й ± 3 дні. На другому етапі за традиційною методикою оцінювали результати проведення диференційної діаґностики есенціальної резистентної та псевдорезистентної гіпертензії у ґрупі порівняння. Емпірично збільшували дози трьох раніше призначених антигіпертензивних препаратів до максимально переносимих, оцінюючи ефективність лікування шляхом вимірювання показників офісного артеріального тиску на 3–5-й день, на 14-й ± 2 дні, на 28-й ± 3 дні. На третьому етапі проводили оцінку показників офісного артеріального тиску у пацієнтів обох ґруп на кожному візиті. Результати. Чутливість, специфічність, індекс точності (діаґностичну цінність) нового методу диференційної діагностики есенціальної резистентної та псевдорезистентної артеріальної гіпертензії та їх 95,0% довірчий інтервал (ДІ) визначали за методом латинського квадрата (чотирипільної таблиці). Чутливість запропонованого нами способу диференційної діаґностики, з традиційним, становить 95,7 % (95,0% ДІ 91,8–99,6), специфічність – 57,2 % (95,0% ДІ 47,5–66,9), індекс точності (діаґностична цінність тесту) – 86,7 % (95,0% ДІ 80,1–93,3). Частота виявлення псевдорезистентної артеріальної гіпертензії у пацієнтів ґрупи порівняння досягала 80,0 %, в основній групі – 88,0 %,частота виявлення резистентної артеріальної гіпертензії – відповідно 20,0 та 12,0 % (χ²=1,7; df=1; р > 0,05). Тобто за результатами проведеної диференційної діагностики есенціальної резистентної і псевдорезистентної артеріальної гіпертензії, як загальноприйнятим методом, так і розробленим нами, переважної була визначена псевдорезистентна артеріальна гіпертензія – 92 пацієнти (83,6 %), резистентна артеріальна гіпертензія – 18 пацієнтів (16,4 %). На основі порівняльного дослідження різних методів диференційної діаґностики есенціальної резистентної та псевдорезистентної гіпертензії науково обґрунтовано ефективність удосконаленого нами методу в значному зменшенні тривалості проведення диференційної діаґностики та в скороченні термінів виставлення діаґнозу псевдорезистентної гіпертензії, завдяки оригінальному підходу до визначення ефективності трьох раніше призначених антигіпертензивних препаратів у контролі артеріального тиску, та більш швидкому досягненні контролю артеріального тиску у цієї катеґорії хворих. Висновки. Чутливість запропонованого нами способу диференційної діаґностики, порівняно з традиційним, становить 95,7 % (95,0% ДІ 91,8–99,6), специфічність – 57,2 % (95,0% ДІ 47,5–66,9), індекс точності (діаґностична цінність тесту) – 86,7 % (95,0% ДІ 80,1–93,3). Частота виявлення псевдорезистентної артеріальної гіпертензії у ґрупі порівняння досягала 80,0 %, у основній ґрупі – 88,0 %, частота резистентної артеріальної гіпертензії становила 20,0 і 12,0 % відповідно (χ² = 1,7; df = 1; p > 0,05). На основі порівняльного дослідження різних методів диференційної діаґностики есенціальної резистентної та псевдорезистентної гіпертензії науково обґрунтовано ефективність удосконаленого нами методу в значному зменшенні тривалості проведення диференційної діаґностики до 3,9 ± 2,6 днів, порівняно з традиційною методикою – 16,4 ± 6,8 днів (p < 0,05), що дозволяє досягти суттєвого зниження систолічного артеріального тиску (˃10,0 % від показників на початку лікування) у середньому за 4,5 ± 1,5 днів порівняно з традиційною методикою – 20,2 ± 3,6 днів (p < 0,05).
Authors and Affiliations
О. Б. Волошина, В. О. Збітнєва, І. С. Лисий, Т. О. Дичко, В. В. Саморукова, О. Р. Дукова
Keywords
Related Articles
- EP ID EP468983
- DOI 10.25040/lkv2018.04.039
- Views 104
- Downloads 0
Определение лечебной тактики и планирования атипичного удаления бессимптомных и без особых патологических изменений нижних ретенированных третьих моляров
Введение. Решение об удалении бессимптомного и без особых патологических изменений ретенированного зуба должна основываться на тщательной оценке потенциальных преимуществ и рисков. Важно правильно на основании клинически...
Diagnostic and Prognostic Value of Psycho-Autonomic Dysfunction as Factor of Ischemic Heart Failure Progression
Introduction. Coronary arteries disease or, as it still often named, ischemic heart disease is responsible as for premature death in acute conditions (occurrence of acute coronary syndromes) as for premature death caused...
Результати ефективності стентування вінцевих артерій у хворих на гострий інфаркт міокарда з коморбідною артеріальною гіпертензією
Вступ. Актуальна проблема сучасної кардіолоґії – вивчення ефективності лікування гострого інфаркту міокарда (ГІМ) з коморбідною артеріальною гіпертензією (АГ). За статистичною інформацією 2010 р., 8,6 млн. населення Укра...
Content of Some Pro- and Anti-inflammatory Factors, Insulin Resistance Parameters in Patients with Type 2 Diabetes Mellitus and Cardiovascular Autonomic Neuropathy, Influence of Omega-3 Polyunsaturated Fatty Acids on These Parameters
Introduction. Cardiac autonomic neuropathy (CAN) is a serious complication of diabetes mellitus (DM), that is strongly associated with increased risk of cardiovascular mortality. CAN among type 2 DM (T2DM) patients, is c...
The Employment of Orthodontic Bracket System as Method of Intermaxillary Fixation in Cases of Traumatic Mandibular Fractures: Retrospective Literary Review and Own Experience
Introduction. Intermaxillary fixation is an important and inseparable constituent part of treatment of trauma patients which provides an adequate interocclusal relationship. It can be employed as a solely conservative mo...