ПРИРОДНЕ НАСІННЕ ВІДТВОРЕННЯ ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ НАБЛИЖЕНОГО ДО ПРИРОДИ ЛІСІВНИЦТВА
Journal Title: Науковий вісник НЛТУ України - Year 2017, Vol 27, Issue 9
Abstract
Досліджено ріст та розвиток дубових деревостанів на території України. В Україні у формуванні дубових лісостанів бере участь кілька видів дуба: дуб звичайний (Quercus robur L.), дуб скельний (Q. petraea Liebl), дуб пухнастий (Q. pubescens Willd) та дуб червоний (Q. rubra L.). Однак найпоширеніший дуб звичайний. За результатами здійсненого аналізу з'ясовано, що середній фактичний запас стиглих дубових лісостанів в Україні становить для високостовбурних деревостанів 239 м3, для низькостовбурних – 147,0 м3. У межах Західного регіону формуються високопродуктивні деревостани, які у віці стиглості в період насінних років продукують найбільший валовий урожай жолудя (2,3-2,7 т/га). Як показали наші дослідження, самосів, що з'явився на свіжих зрубах, росте і розвивається оминаючи адаптаційний період, який характерний для лісових культур та самосіву, що вийшов з-під материнського намету. Встановлено, що динаміка зростання біометричних показників підросту дуба звичайного на зрубах підвищується майже удвічі з кожним наступним роком росту. Кількість листя на одному трьохрічному сіянці зрубу змінюється на різних пробних площах від 36,6 до 87,9 шт., а їх площа – відповідно від 660,2 до 1097,3 см2. Одночасно на секції зі суцільною вирубкою граба звичайного у грабово-дубовому деревостані, середня кількість листя на одному сіянці дуба звичайного сягає 11,2 шт., а загальна середня його площа – 16,9 см 2. Значно менший показник діаметра кореневої шийки (4,9 мм) самосіву дуба – на секції із суцільною вирубкою граба звичайного порівняно з його величиною (8,3-11,9 мм) у самосіву на зрубах.
Authors and Affiliations
Л. І. Копій, І. В. Фізик, С. Баран, С. Л. Копій, Р. Б. Преснер, В. О. Агій
Keywords
Related Articles
- EP ID EP254550
- DOI 10.15421/40270901
- Views 111
- Downloads 0
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК І ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНІСТЬ ПРОЯВУ СТИХІЙНИХ ЯВИЩ У ГІРСЬКО-ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ
Розглянуто взаємозв'язки та взаємовпливи між стихійними явищами у гірсько-лісових екосистемах Карпат – паводками, ерозією ґрунту, селями, зсувами, вітровалами, сніголамами, сходженням снігових лавин, періодичними засухам...
ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ГЕНОТИПІВ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ЗА ПОЛІМОРФІЗМОМ ДОВЖИНИ ІНТРОНІВ ГЕНІВ ДЕФЕНЗИНІВ
Наведено результати дослідження генотипів сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) із використанням молекулярних маркерів на підстаі генетичного поліморфізму довжини інтронів генів дефензинів PsDef1-4. Виявлено високу інфор...
АЛГОРИТМ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ФУТБОЛЬНИХ МАТЧІВ НА ОСНОВІ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ
Досліджено використання одного із способів машинного навчання, а саме нейронної мережі у прогнозуванні результатів спортивних подій. На цей час сфера машинного навчання перебуває на піку інтересу серед широкого загалу і...
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ НА ПРИКЛАДІ РОЗРОБЛЕНОГО ІВЕНТ-ТУРУ "ВІДКРИЙ ДЛЯ СЕБЕ ПОКУТТЯ"
Розглянуто теоретичні засади та історію вивчення подієвого туризму, його класифікацію, а також сучасний стан цієї сфери в Україні. З'ясовано, що в Україні івент-індустрія бере початок з 90-х років ХХ ст., а в самостійну...
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЄМНОСТІ МИСЛИВСЬКИХ УГІДЬ В АГРОЛАНДШАФТАХ УКРАЇНИ
Динамічне зниження чисельності польової фауни перетворюється в екологічну проблему загальноєвропейського масштабу. Зокрема, кризу популяцій осілих видів – зайця сірого та куріпки сірої, біоіндикаторів екологічного стану...