ПРОЦЕС ОБ’ЄДНАННЯ ГМІН (ВОЛОСТЕЙ) ЛЬВІВСЬКОГО ПОВІТУ НА ПОЧ. 30-Х РР. ХХ СТ. ВНАСЛІДОК ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНУ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ «ПРО ЧАСТКОВУ ЗМІНУ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ»
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія - Year 2016, Vol 6, Issue 15
Abstract
Розглядається процес адміністративно-територіальних змін у Львівському повіті на поч. 1930-х рр., що започаткував створення об’єднаних гмін та реформування організації та компетенцій самоврядних інституцій у повіті. Висвітлюються соціально-економічні та культурні характеристики та особливості новоутворених об’єднань. The process of administrative and territorial changes is examined in the Lviv powit at the beginning of 1930s which initiated the creation of unified gminas and the reformation of organization and competence of self-governing institutions in a powit. Lviv powit headmen offered to unify 127 single gminas existed up to the present into 14 collective gminas taking into consideration the geographical position and ethnographic closeness, character of settlements, employment of population and subsequent prospects of development of gminas in the economic, cultural, educational and administrative plan. From 3 to 15 communes had to enter to each from the designed gminas. These gminas differed between themselves in relation to the quantative composition of population, the economic development and the national composition of inhabitants. Socio economic and cultural descriptions and features of newlyformatted unifications are covered in the article. Almost all gminas carried an agricultural character. Exceptions were made by the settlements of Brukhovychi and Zymna Voda, which were popular recreation areas and were not substantially developed in an agricultural plan. The nearest to Lviv communes (Holosko Velyke, Kryvchytsi, Zboiska, Sknyliv and others like those) were economically and culturally connected with Lviv. Also the process of unification in collective gminas was closely connected with the presence of the economically developed centre, which used to become a relatively successful city, or a small town. They became not only economic centres, sales markets of agricultural produce but also cultural and by socially meaningful centres for a local population. Enlargement of territorial gminas had the indisputable plus that circumstance, that allowed to concentrate the charges of local self-government on major projects for a population: ways of communications, trade, land reclamation, care of public health, fight with extraordinary situations and other like that. The acceleration of economic decline of depressed gminas, distant from a powit centre would become a reliable minus of reform, with a low level of development of industrial and agricultural potential – and consequently with lower budgets.
Authors and Affiliations
Natalia Zakharchyn
Keywords
Related Articles
- EP ID EP425890
- DOI -
- Views 64
- Downloads 0
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ В ПОЛІТОЛОГІЇ (НА ПРИКЛАДІ ЧЛЕНСТВА КИТАЮ В БРІКС)
У статті розглядаються особливості та основні принципи застосування системного підходу в політології. На прикладі членства Китаю в БРІКС пояснюється використання логічного системного аналізу, здійснюється моделювання сис...
РЕОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РИМО-КАТОЛИЦЬКИМИ ДУХОВНИМИ СЕМІНАРІЯМИ У ХІХ СТОЛІТТІ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
У статті представлено результати дослідження змін у системі управління римокатолицькими духовними семінаріями з кінця XVIII століття до початку ХХ. Проаналізовано законодавство Російської імперії щодо семінарій. Автор зв...
«ЗАМОРОЖЕНІ» КОНФЛІКТИ, ЯК ІНСТРУМЕНТ ГЕОПОЛІТИЧНОГО ПРОТИСТОЯННЯ
У статті аналізується природа «заморожених» конфліктів, причини їх виникнення та складнощі їхнього врегулювання. Розкривається місце та роль «заморожених» конфліктів в геополітичному просторі та наслідки які вони можуть...
ВБРАННЯ ТА ПРИКРАСИ ПОЛЬСЬКОЇ ШЛЯХТЯНКИ В ЕПОХУ БАРОКО
Проаналізовано особливості сукні, верхнього одягу, взуття та прикрас польської шляхтянки в епоху бароко, матеріал їх виготовлення. Розглянуто відмінності жіночої національної шляхетської культури вбрання в епоху бароко....
Відображення повсякденного життя приазовських греків у фольклорних джерелах
Устаттіро зглядаються фольклорні джерела як носії інформації про повсякденне життя грецького населення Приазов'я, аналізуються їхні формативні можливості. Усні джерела класифіковано на прозові та поетичні. До прозових тв...