ПРОГРАММА «ЧИСТОГО ИСКУССТВА» В ИСТОРИИ РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРНОЙ КРИТИКИ 40-х ГОДОВ ХІХ ст. – РУБЕЖА ХІХ–ХХ ст. В ИНТЕРПРЕТАЦИЯХ И ОЦЕНКАХ
Journal Title: Наукові записки ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Літературознавство" - Year 2018, Vol 1, Issue 87
Abstract
У статті розглядається питання хронології трактування російською літературно-критичною думкою теорії «чистого мистецтва» як естетичного кодексу. У центрі уваги – імена видатних діячів російської критики, причетних до тлумачення поняття в період з 40-х років ХІХ ст. до рубежа ХІХ–ХХ ст. ст., позначеного входженням в літературу декадансу, який узяв на озброєння багато чого з того, що лежало в основі програми «чистого мистецтва». Аналіз причин позитивного чи негативного ставлення їх до «чистого мистецтва» сприяє «вивільненню» змісту естетичних принципів із тенетів пристрастей, притаманних часові. Звучать імена основних апологетів і опонентів «чистого мистецтва», протирічливість думок і оцінок деяких з них, зокрема, В.Г. Белинського, який зіграв основоположну роль у визначенні й осмисленні естетико-літературних позицій «чистого мистецтва» і який виступив пізніше головним викривачем цього кодексу. Підкреслюється, що схема ідеологічних координат, затверджена в Росії після Жовтня 1917 року, давно себе пережила, а само питання необхідно об’єктивувати в сучасних історико-культурних реаліях, з огляду на його принципове значения, у відповідності до притаманного йому статусу.
Authors and Affiliations
Т. В. Петренко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP542262
- DOI -
- Views 95
- Downloads 0
«БОЛЕЗНЬ ИЛИ РЕКЛАМА?» (К ВОПРОСУ О СВОЕОБРАЗИИ ЭСТЕТИЧЕСКОЙ ПОЗИЦИИ Л.Я. ГУРЕВИЧ)
У статті проаналізовано своєрідність естетичних позицій Л.Я. Гуревич, що проявилися в оцінці нових тенденцій в літературному процесі кінця ХІХ початку ХХ ст. Встановлено, що радянське літературознавство залишило поза ува...
РАССКАЗ-АНТИУТОПИЯ Н. БЕРБЕРОВОЙ «ПАМЯТИ ШЛИМАНА»
This article investigates the specific features of the literary dystopia genre on the material of the story by N. Berberova «In honor of Schlimann». This is the only story of the writer which tells about the events in th...
К ПРОБЛЕМЕ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ЖАНРА ПАРОДИИ
Статтю присвячено проблемі визначення жанру пародії в російській і українській науковій літературі XIX–XXI ст. Ми простежуємо еволюцію терміна пародії, аналізуючи визначення представлені в енциклопедичних і тлумачних сло...
ЭКФРАСИС КАК МОДЕЛЬ ИСКУССТВА В РОМАНЕ ДИНЫ РУБИНОЙ «БЕЛАЯ ГОЛУБКА КОРДОВЫ»
У статті надано огляд актуальних робіт сучасних дослідників з проблеми екфрасіса. Названі його основні види, функції, визначені основні методологічні підходи до його літературознавчого аналізу - риторичний і семіотичний,...
ФОЛЬКЛОРНАЯ ТРАДИЦИЯ КАК ИСТОЧНИК ИНТЕРТЕКСТУАЛЬНОГО ЗАИМСТВОВАНИЯ В АНГЛИЙСКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ
Інтертекстуальність є невід’ємною частиною культури і ознакою літе-ратурної діяльності. У сучасній науці теорія інтертекстуальності базується на розумінні про-цесу літературного розвитку як постійної взаємодії текстів і...