Психологічний механізм розуміння тексту
Journal Title: Психологія особистості - Year 2018, Vol 9, Issue 1
Abstract
Стаття присвячена обґрунтуванню психологічного механізму розуміння тексту на основі узагальнення ґрунтовних сучасних розробок з указаної тематики. Зазначено, що питання про механізм розуміння тексту ще не отримало вичерпної відповіді. Найчастіше для пояснення психологічного механізму розуміння тексту використовують теорію гіпотез, теорію спільності значення, гіпотезу біологічної і функціональної схожості приписування значень, модель контекстуального семантичного обмеження слів, гіпотезу релевантності контексту, теорію дзеркальних нейронів та концепцію свідомого смислотворення. Проте використання методів узагальнення, аналізу та синтезу наукової літератури, елементів описового, корелятивного та концептуального аналізів дозволило висунути припущення, що психологічним механізмом розуміння тексту є взаємодія сенсу та значення. Науковий аналіз зазначених понять привів до виокремлення їх диференційних ознак та дав підстави узгодити репрезентовані міркування у наступну гіпотезу: в результаті розуміння у свідомості суб’єкта виникають певні організовані уявлення щодо тексту – смисли, які згодом об’єктивуються у вторинний текст. Відтак психологічним механізмом розуміння є процес розкладання значень тексту на їх семантичні компоненти та утворення на цій основі власних вторинних смислів. Критерієм відбору прийнятних смислів може виступати контекст, що підтримує одні смисли та відкидає інші на основі спільності попереднього смислового змісту (Р. Краус, Н. В. Ігнатенко, В. В. Жовтянська, Г. В. Лосик), або ширше – спільний досвід, що формує такий спільний контекст (О. О. Залевська, М. Якобоні). Смисл виникає при зіткненні пропонованого текстом значення з наявними у свідомості реципієнта смислами за потреби їх узгодження; значення – загальне, об’єктивне, закріплене за словом, смисл – індивідуальний, суб’єктивний, не закріплений, а лише асоційований, тому він, як правило, ширший за значення.
Authors and Affiliations
Наталія Акімова
Keywords
Related Articles
- EP ID EP533036
- DOI 10.15330/ps.9.1.76-82
- Views 96
- Downloads 0
ЩАСТЯ ЯК ОСОБИСТІСНА РЕАЛІЯ: ПЕРЕЖИВАННЯ, РЕФЛЕКСУВАННЯ, КОНСТРУЮВАННЯ
У статті розглянуто результати проведеного на користувачах соціальних мереж емпіричного дослідження щастя як особистісної реалії, що переживається, рефлексується, конструюється. Показано, що багатовимірне семантичне поле...
Model of psychological correction of crisis of adolescence
In the article highlights the main views on the nature of the internal contradictions in adolescence. The necessity of activation of the processes of a personal self-development and strengthening of subjectivity of adole...
Апробація методики безперервного відмірювання суб’єктивного теперішнього (за О. В. Полуніним): пілотажне дослідження
У статті розглядається метод дослідження порціювання темпорального досвіду людини, зокрема феномену суб’єктивного теперішнього. Зосередження на феномені суб’єктивного теперішнього зумовлене тим, що це є єдиним безпосеред...
КАТЕГОРІЇ «ПРИНЦИП ДОДАТКОВОСТІ» ТА «ІМПЛІЦИТНИЙ ПОРЯДОК» У ГЛИБИННОМУ ПІЗНАННІ ПСИХІКИ
Статтю присвячено актуальній проблемі глибинного пізнання психіки в її цілісності, зокрема підкреслюються: важливість дотримання «принципу додатковості» у глибинному пізнанні психіки, як і врахування її «імпліцитного пор...
Депресивні концепції щастя
In this article, the authors examine the problem of experiencing difficult life situations by persons with subclinical symptoms of depression through the prism of their mental representation of the problem of reaching ha...