Психопатологічні прояви ендогенних психозів з епізодичним перебігом в станах ремісії/інтермісії
Journal Title: International Journal of Education and Science - Year 2018, Vol 1, Issue 3
Abstract
Вступ: Проведення диференційної діагностики ендогенних епізодичних психозів являє собою надзвичайно актуальне завдання сучасної психіатричної теорії і практики з огляду на наявний патоморфоз психічних захворювань та тенденцію останніх років до неухильного розширення і трансформації уявлень про систематику та типологію. Окрім терапевтичних труднощів, дана група психічних розладів в умовах відсутності даних відносно патогенетичних механізмів та параклінічних корелятів, формує диференційно-діагностичну проблематику як у контексті розрізнення із розладами іншого ґенезу, так і всередині ендогенного кластеру психопатології. Встановлення правильного діагнозу вже на початку ендогенного захворювання є визначним фактором адекватності та успішності подальших терапевтичних та соціально-реабілітаційних заходів, від яких залежить медико-соціальний прогноз та якість життя пацієнтів. Метою цього дослідження було проведення компаративного аналізу клініко-психопатологічних характеристик (за PANSS) станів ремісії у пацієнтів, які страждають на шизофренію, шизоафективний розлад (ШАР) та афективні розлади (АР). Методи: На базі Обласної клінічної психіатричної лікарні (м. Запоріжжя) було обстежено 49 пацієнтів (група 1), що страждають на АР (31 пацієнт з діагнозом “біполярний афективний розлад” та 18 з діагнозом “рекурентний депресивний розлад”), 76 пацієнтів із встановленим діагнозом “шизоафективний розлад” (група 2) та 96 пацієнтів із встановленим діагнозом “параноїдна шизофренія, епізодичний тип перебігу” (група 3). Обов’язковим критерієм включення до вибірки для обох груп був стан клінічної ремісії з редукцією психотичної симптоматики. Основними методами дослідження були клініко-катамнестичний та клініко-психо-патологічний, а також медико-статистичний аналіз. Результати: Згідно результатам порівняльного аналізу показників виразності психопатологічної симптоматики за PANSS було виявлено достовірні розбіжності між групами порівняння за субшкалами позитивної, негативної та субшкалам загальних розладів (р<0.01 з урахуванням поправки Бонферроні). Для субшкали позитивної симптоматики показники для 1-ї, 2-ї та 3-ї груп склали 9.22±3.03; 11.34±2.96 та 13.29±3.11 балів відповідно. По субшкалі негативної симптоматики показники для 1-ї, 2-ї та 3-ї груп склали 9.46±3.21; 12.11±3.19 та 17.99±5.25 балів. Для субшкали загальних розладів показники для 1-ї, 2-ї та 3-ї груп склали 21.86±6.88; 26.19±6.76 та 33.02±8.32 балів відповідно. Загальна тенденція показників за окремими субшкалами та за сумарним показником PANSS (група 3>група 2>група 1) була наявна за більшістю показників загальних розладів (р<0.01 з урахуванням поправки Бонферроні), що зазначено нижче. Так, за G5 (Манерність) показники склали 1.37±0.73; 1.75±0.80; 2.31±0.95 балів; G7 (Рухова загальмованість): 1.22±0.65; 1.55±0.70; 1.94±0.90 балів; за G8 (Відмова від взаємодії (негативізм)): 1.12±0.62; 1.53±0.70; 2.02±0.88 балів; G9 (Незвичайний зміст мислення): 1.37±0.72; 1.80±0.75; 2.35±0.83 балів; за G12 (Порушення критики): 1.69±0.89; 2.68±0.77; 3.25±1.11 балів; G13 (Порушення волі): 1.18±0.63; 1.59±0.70; 2.73±1.12 балів; та за G15 (Аутизація): 1.18±0.76; 1.71±0.81; 2.75±1.15 балів відповідно. За іншими окремими показниками субшкали загальних розладів виявлено такі відмінності. Між групою 1 та групою 3 наявні статистично значущі відмінності (р<0.05) за G3 (Ідеї провини): 1.18±0.50 та 1.35±0.56 балів відповідно; G4 (Внутрішнє напруження): 1.45±0.74 та 1.79±0.82 балів; та за G6 (Депресія) 1.37±0.65 та 1.63±0.70 балів відповідно. Показник групи 1 за G11 (Дефіцит уваги) був нижчим (р<0.05) за відповідні показники у групах 2 та 3 (1.43±0.77; 1.84±0.78; 2.06±0.92), як і за G14 (Зниження контролю над імпульсами (інстинктами)): (1.37±0.80; 1.76±0.86; 1.71±0.77) – (р<0.05). Статистично значущі (р<0.01) відмінності наявні між групами 2 та 3 за G2 (Тривожність): 1.57±0.74 та 1.92±0.82 балів відповідно. Отримані результати свідчать про наявність у пацієнтів з періодичними ендогенними психозами в період ремісії стійкої дифузної психопатологічної симптоматики (позитивної, негативної та загальних розладів), виразність якої відрізняється залежно від нозологічної приналежності та зростає у напрямку: афективні розлади – шизоафективний розлад – шизофренія. Поліморфізм, стійкість та відносно невисокий рівень (не більше 3 балів за окремими ознаками шкали PANSS) дозволяють кваліфікувати вищезазначені зміни як патоперсонологічні трансформації. Висновки: Вивчення стійких патоперсонологічних трансформацій зазначених контингентів сприятиме підвищенню точності диференційної діагностики в групі періодичних ендогенних психозів, призводячи до поліпшення ефективності здійснюваних лікувально-реабілітаційних заходів.
Authors and Affiliations
Микола Хоміцький
Concept “Health Culture” in System of Categories “Culture” and “Health”
Background and Aim of Study: The research deals with studying the concept “health culture”. The scientific papers which concern interpretation of the definitions “culture” and “health” as well as their types, have been a...
Social and Economic Foundation of the Implementation of Blockchain-Based Systems of Digital Assets in Developing Countries
Background: New digital technologies blur the boundaries of our lives. They create a new reality – virtual, but quite tangible. If you are interested in digital economy, you must have noticed a rapid rise in the Bitcoin...
Маркетингове забезпечення діяльності переробних підприємств АПК
Вступ: У сучасних умовах успішне здійснення стратегічних завдань розвитку агропромислового комплексу в контексті трансформації європейської інтеграції неможливе без врахування механізмів підвищення конкурентоспроможності...
Актуальні питання освіти щодо збереження здоров’я підростаючого покоління
Вступ: На перших етапах розвитку самостійності України МОН України було заплановано зробити навчання здоров’ю – національною ідеєю згідно з прикладом багатьох країн. Аналіз стану здоров’я дитячого і дорослого населення...
Влияние астенизации и генерализованного тревожного расстройства на успеваемость студентов медиков
Вступление: Психоэмоциональная, умственная и физическая нагрузка, возникающая у студентов, может приводить к астенизации и развитию тревожных расстройств. У студентов медицинских ВУЗов работа с пациентами приводит к допо...