РЕЛІГІЄЗНАВЧО-ФІЛОСОФСЬКА ТРАНСКРИПЦІЯ СИМВОЛУ ТА КАНОНУ В КОНТЕКСТІ РЕЛІГІЙНОГО МИСТЕЦТВА
Journal Title: Гуманітарний часопис - Year 2018, Vol 1, Issue 3
Abstract
Maksym Melnychuk RELIGIOUS-PHILOSOPHICAL TRANSCRIPTION OF SYMBOL AND CANON IN THE CONTEXT OF RELIGIOUS ARTS The article makes an attempt to reveal the peculiarities of influence of such components of religious art as symbol and canon, in the context of the impact on man as a whole. The researcher is interested in the process of their functioning in religious art, both from the side of religious-philosophical analysis and from the point of view of art studies. The symbol, as an integral part of religion, serving both a liturgical and ritualistic function, is the embodiment of the existential meaning of the divine world, immutable and eternal. The symbols clearly demonstrate the presence in the earthly reality of the very beginning of the transcendent, formulating the original position of the connection of the world sinful and sacred. This is their main purpose. Hence, the saturation of religiouscultural symbols with a variety of historical, social, moral-ethical, aesthetic, modern, mystical-esoteric, and other meanings syncretically link in one indissoluble sense, which is involved in the transcendental mystery of being. Hence, the exceptional generalization of religious symbols, due to its abstract nature, maintains its cultural content within the enormous time and space dimensions of epochs, supranational and transgovernmental communities in world religions. Symbolism in religious art allows us to relate the experiences of millions of people to some kind of integrality, different in their ethnic origins and cultural traditions; to act as a form-forming and system-forming factor of separate cultures and whole civilizations. The Canon as a certain law, which is a typical example for imitation, may be not only religious, but also artistic. The canons of artistic and religious origins are born as an integrity that is difficult to divide, but each of them has its own specifics. The canon is often considered only as a factor limiting the artist, but it also has the other side. Compliance with the canon allowed the artist - even a mediocre one - to reach a high level of artistic creativity. Thus, the average level of mass art production, for example, the ancient Russian icons due to the hard canon is very high. The true artist, working on nuances of artistic form, could show his personality and creative genius. The symbolic and canonical components of religious art were unable to completely determine peculiarity or uniqueness of artistic thinking. Only in certain historical frameworks they were able to organize the stability of artistic integrity at a specific contentformal level. Moreover, the canon emphasized the talent and originality of the artist who created within its framework, as in order to create a significant work of art within the framework of the canon, it is necessary to have a great creative potential, the ability to overcome existing stereotypes. Thus, for example, Andrei Rublev’s works were carried out within the limits of the Orthodox, Christian canons, but at the same time it went beyond its formal boundaries, becoming a peculiar and unique phenomenon of the Eastern Slavic culture. The same were the works of other world artists who represented religious and sacred art of the Western Church - each of their geniuses went beyond the narrow limits of theological prescriptions, which is due to the unsurpassed perfection of their artistic creativity, and as a result, the world’s artistic heritage. Keywords: symbol, canon, art, catharsis, cult. Максим Мельничук РЕЛІГІЄЗНАВЧО-ФІЛОСОФСЬКА ТРАНСКРИПЦІЯ СИМВОЛУ ТА КАНОНУ В КОНТЕКСТІ РЕЛІГІЙНОГО МИСТЕЦТВА У пропонованій статті автор намагається розкрити особливості впливу таких складових релігійного мистецтва, як символ і канон, у контексті впливу на людину в цілому. Дослідника цікавить процес функціонування їх у релігійному мистецтві як із боку релігієзнавчо-філософського аналізу, так і з позиції мистецтвознавства. Символ, як невід’ємна складова релігії, виконуючи як літургійну, так ритуалістичну функцію, є уособленням буттєвого смислу божественного світу, незмінного й вічного. Символи демонструють наочно присутність у земній реальності початку саме трансцендентного, формулюють вихідне положення зв’язку світу грішного й сакрального. У цьому полягає їх головне призначення. Звідси насичення релігійно-культурних символів різноманітними історичними, соціальними, моральноетичними, естетичними, сучасними, містико-езотеричними, та іншими смислами, синкретично пов’язаними в один нерозривний зміст, причетний до трансцендентальної таємниці буття. Звідси ж і виняткова узагальненість релігійних символів, що завдяки своїй абстрактності утримують свій культурний зміст у межах величезних за своїм часовим і просторовим масштабом епох, наднаціональних і трансдержавних спільнот у світових релігіях. Символізм у релігійному мистецтві дозволяє зв’язати у якусь цілісність духовні переживання мільйони людей, різних за своїми етнічними витоками й культурними традиціями, постати як формоутворювальний і системоутворювальний чинник окремих культур і цілих цивілізацій. Канон як певний закон, що є типовим зразком для наслідування, може бути не тільки релігійним, а й художнім. Канон художній і релігійний народжуються як цілісність, яку важко розділити, але є в кожному з них своя специфіка. Часто канон розглядають тільки як обмежувальний для художника фактор, однак у нього є й інший бік. Дотримання канону дозволяло художнику навіть посередньому вийти на досить високий рівень художньої творчості. Так, середній рівень масового художнього виробництва, наприклад, давньоруської ікони завдяки жорсткому канону виявляється дуже високим. Справжній митець, працюючи на нюансах художньої форми, міг проявити свою індивідуальність і творчий геній. Символічна й канонічна складові релігійного мистецтва не в стані були абсолютно визначати своєрідність або й унікальність художнього мислення. Вони лише в певних історичних межах були здатні на конкретному змістовно-формальному рівні організувати стійкість художньої цілісності. До того ж канон ще більше підкреслював талановитість і оригінальність художника, що творить у його межах, бо щоб створити в межах канону значний художній твір, треба мати неабиякий творчий потенціал, здатність подолати наявні стереотипи. Так, приміром, творчість Андрія Рубльова здійснювалася в межах православних, християнських канонів, але разом із тим вона виходила за його формальні межі, ставши неповторним й унікальним явищем східнослов’янської культури. Такою ж була й творчість і інших світових митців, котрі представляли релігійно-сакральне мистецтво західної Церкви: своїм генієм кожен із них виходив за вузькі межі теологічних приписів, чим і зумовлена неперевершена досконалість їхньої художньої творчості і, як результат, довершеність світової мистецької спадщини. Ключові слова: символ, канон, мистецтво, катарсис, культ.
Authors and Affiliations
Максим Мельничук
Keywords
Related Articles
- EP ID EP529097
- DOI 10.32620/gch.2018.3.07
- Views 115
- Downloads 0
ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОГО МІФУ Ж. СОРЕЛЯ: ІДЕЯ VS ІДЕОЛОГІЯ
Nadiya Moskaleva, Oleksandr Stasenko THEORY OF SOCIAL MYTH OF G. Sorel: IDEA VS IDEOLOGY G. Sorel’s meditation on the evolution of man and the nature of social might be the first to bring the idea of social myth as a...
ОБОБЩЕНИЕ ОСОБЕННОСТЕЙ ФИЛОСОФСКОГО И НАУЧНОГО ОБРАЗОВ ЖИЗНИ
Lysenkova V.V. SYNTHESIS OF FEATURES OF PHILOSOPHICAL AND SCIENTIFIC WAYS OF LIFE The article considers features of philosophical and scientific ways of life. Their main characteristics and possibility of manifesta...
УКЛАДАННЯ СУЧАСНОГО СЛОВНИКА-ДОВІДНИКА З АЕРОДИНАМІКИ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ
Haniieva Maria, Ilchenko Margarita COMPILATION OF MODERN TERMINOLOGICAL AIRCRAFT AERODYNAMICS GLOSSARY The paper deals with specific aspects of compiling modern terminological glossaries on aircraft aerodynamics....
ФИЛОСОФСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ТЕОРИИ ОБРАТИМОСТИ ПРОЦЕССОВ ДЕСИНХРОНИЗАЦИИ НОРМЫ ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ И ФИЗИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ
Bakanova Olexandra PHILOSOPHICAL PROBLEMS OF THE THEORY OF PROCESSES REVERSIBILITY OF NORM DESYNCHRONIZATION OF PHYSICAL DEVELOPMENT AND PHYSICAL CONDITION The article "Philosophical problems of the theory of rever...
СМИСЛОВЕ КОНСТРУЮВАННЯ ПОСТЛЮДИНИ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ
Stratonova Nataliia SEMANTIC FORMATION OF POSTHUMAN IN MODERN CULTURE The relevance of this article is caused by the rapid development of informational technologies, social and communicative practices formed on the...