ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОГО МІФУ Ж. СОРЕЛЯ: ІДЕЯ VS ІДЕОЛОГІЯ
Journal Title: Гуманітарний часопис - Year 2018, Vol 1, Issue 3
Abstract
Nadiya Moskaleva, Oleksandr Stasenko THEORY OF SOCIAL MYTH OF G. Sorel: IDEA VS IDEOLOGY G. Sorel’s meditation on the evolution of man and the nature of social might be the first to bring the idea of social myth as a factor in the social organization and evolution of human communities into the philosophical discourse. M. Asher, O. Voronyansky, D. Zhvania, I. Klimov, A. Lewis, C. Mannheim, K. Mochalov, V. Naidish, B. Paramonov, Z. Sternhel, A. Surkov, M. Schneider at different times paid attention to this side of the social philosophy of G. Sorel in the context of his research. However, the question of the essence of social myth as the implementation of the idea in opposition to ideology as a result of scientific analysis of reality still remains relevant today as the basic foundation of the philosophical problems of social consciousness and the influence of the latter on the formation of the historical process. The objective of the article is to analyze the provisions of G. Sorel’s theory of social myth about the opposition of the influence of ideas and ideologies on the dynamics of social reality. The philosopher drew attention to the fact that myths have a significant potential for social mobilization, the ability to manage and construct a social reality. According to G. Sorel, the social features are determined more by irrational soul contests, mysterious representations of justice than the ideas of mind without feelings and analytical calculations. Pluralistic understanding of rationality, according to G. Sorel, does not allow to consider the history of human communities as rigidly deterministic. According to him, social and living laws are not similar to physical and astronomical ones, and it is impossible to predict the future accurately. G. Sorel’s position can be defined as a warning against the global planning of the future in the uncertainty of the source data that underlies this planning. At the same time, the philosopher criticizes the ideology as analytical concept of planning and forecasting – as the one based on the results of scientific research. According to G. Sorel, a significant difference between the ideal as a social myth and ideology manifests in the way, in which they provide themselves with social support. Ideology in its nature is aimed at educating or persuading one or another social group. The ideal is creativity of the spirit, it is rooted in the very nature of the masses, so there is no need to persuade individuals in its charms; they gain confidence in it, living one life with similar people. According to Sorel, myths are necessary in order to accurately lay out the conclusions of social philosophy in accordance with the ideals that people live with. G. Sorel does not see another possibility to arrange the transition from principles to action, and this is the basic function of science. According to G. Sorel, the myth is an instrument for awakening social enthusiasm. The myth is the realization of hope and will through action. It does not serve the doctrine, since all doctrines are speculations that have little to do with the interests of ordinary people. A myth is an intermediary between action and idea. Any era in the development of one or another community sooner or later provides an opportunity or even gives impetus to the emergence of marginal ideological and spiritual phenomena, in which there is condensation, firstly, of all needs of this being (everything declared, but not implemented), and secondly, the pathos of denial and transformation. New social strata capture abnormal ideas and, firstly, pragmatically master them, and secondly, form their own outlook, whose critical direction helps to separate ideological manipulative elements from those that can be valid in the future and with which these strata share their own destiny. Keywords: G. Sorel, the theory of social myth, ideology. Надія Москальова, Олександр Стасенко ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОГО МІФУ Ж. СОРЕЛЯ: ІДЕЯ VS ІДЕОЛОГІЯ Роздуми Ж. Сореля про еволюцію людини й природу соціального чи не вперше привнесли у філософський дискурс ідею соціального міфу як фактора громадської організації й еволюції людських спільнот. На цю сторону соціальної філософії Ж. Сореля в контексті своїх досліджень у різний час звертали увагу М. Ашері, О. Воронянський, Д. Жванія, І. Клімов, А. Льюіс, К. Мангейм, К. Мочалова, В. Найдиш, Б. Парамонов, З. Стернхел, А. Сурков, М. Шнайдер. Однак питання про сутність соціального міфу як реалізації ідеї на противагу ідеології як результату наукового аналізу дійсності залишається актуальним і сьогодні як базова підвалина філософської проблематики суспільної свідомості та впливу останньої на формування історичного процесу. Мета статті полягає в аналізі положень теорії соціального міфу Ж. Сореля про протиставлення впливу ідей та ідеологій на динаміку соціальної реальності. Філософ звернув увагу, що міфи мають істотний потенціал соціальної мобілізації, здатність керувати й конструювати соціальну реальність. За Ж. Сорелем, риси соціального більше визначаються ірраціональними змаганнями душі, містифікованими уявленнями про справедливе, ніж ідеями розуму без почуттів і аналітичними розрахунками. Плюралістичне розуміння раціональності, за Ж. Сорелем, не дозволяє розглядати історію людських спільнот як жорстко детерміновану. На його переконання, соціальні та вітальні закони не аналогічні фізичним і астрономічним, у них неможливе точне передбачення майбутнього. Позицію Ж. Сореля можна визначити як застереження проти глобального планування майбутнього в умовах невизначеності вихідних даних, покладених у підґрунтя основу цього планування. При цьому філософ піддає нищівній критиці ідеологію як аналітичний, заснований на результатах наукових досліджень, концепт планування й прогнозування. За Ж. Сорелем, істотна різниця між ідеалом як соціальним міфом і ідеологією виявляється в тому, яким чином вони забезпечують собі соціальну підтримку. Ідеологія за своєю природою спрямована на виховання або переконання тієї або іншої соціальної групи. Ідеал же є творчість духу, він укорінений у самій природі мас, тому немає необхідності переконувати окремих індивідів у його принадах; вони вбирають довіру до нього, живучи одним життям із подібними собі людьми. У розумінні Ж. Сореля міфи необхідні для того, щоб точно викласти висновки соціальної філософії відповідно тим ідеалам, якими живуть люди. Іншої можливості влаштувати перехід від принципів до дії Ж. Сорель не бачить, і в цьому полягає базова функція науки. Згідно з Ж. Сорелем, міф є інструментом пробудження соціального ентузіазму. Міф – це реалізація надій і волі через дію. Він не служить доктрині, оскільки всі доктрини суть спекуляції, що мають мало спільного з інтересами простих людей. Міф – це посередник між дією й ідеєю. Будь-яка епоха в розвитку тієї чи іншої спільноти рано чи пізно надає можливість або навіть дає стимул до виникнення маргінальних ідейних і духовних феноменів, у яких конденсуються, по-перше, усі потреби цього буття (усе заявлене, але не реалізоване), а по-друге, пафос заперечення й перетворення. Нові соціальні верстви підхоплюють аномальні ідеї і, по-перше, прагматично освоюють їх, а по-друге, формують з них свій світогляд, критична спрямованість якого допомагає відокремити ідеологічні маніпулятивні елементи від тих, що можуть виявитися дійсними в майбутньому і з якими ці верстви пов’язують власну долю. Ключові слова: Ж. Сорель, теорія соціального міфу, ідеологія.
Authors and Affiliations
Надія Москальова, Олександр Стасенко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP529053
- DOI 10.32620/gch.2018.3.05
- Views 179
- Downloads 0
ВИТАУКТ – ЭВОЛЮЦИОННЫЙ МЕХАНИЗМ, ОБЕСПЕЧИВАЮЩИЙ ПОВЫШЕНИЕ ЖИЗНЕСПОСОБНОСТИ ОРГАНИЗМА
Bakanova Olexandra VITAUCT IS AN EVOLUTIONARY MECHANISM FOR INCREASING VIABILITY OF AN ORGANISM This paper is another publication of a series of articles in the "Humanitarian journal" devoted to the study of proble...
ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ВИСТАВКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В КОМУНІКАТИВНОМУ ПРОСТОРІ СУСПІЛЬСТВА
Viktor Severyn, Nadiia Severyn PHILOSOPHICAL AND CULTUROLOGICAL DIMENSION OF EXHIBITION ACTIVITY IN THE COMMUNICATIVE SPACE OF SOCIETY Exhibition activity in Ukraine is becoming important. Exhibitions as a factor...
«ИНСАЙТ» КАК ФОРМА ПОЗНАНИЯ ДЛЯ АНДРОГИННОЙ ЛИЧНОСТИ
Larysa Tarasyuk «INSIGHT» AS A FORM OF COGNITION FOR INDIVIDUAL ANDROGYNISM The aim of this research is to search and prove an effective form of cognition for restoring individual integrity. Creativity is an import...
УКРАЇНСЬКА МОДЕЛЬ ФУТУРИЗМУ: СТАН СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Kholodynska S. M. UKRAINIAN FUTURISM MODEL: THE STATE OF MODERN RESEARCH The article analyzes the modern theoretical findings concerning Ukrainian Futurism, which is a conspicuous phenomenon in the national culture...
ВИТОКИ ТА ХАРАКТЕРНІ РИСИ ПОВСЯКДЕННО-ПОБУТОВОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Selevko Vladimir ORIGIN AND CHARACTERISTICS OF EVERYDAY HOUSEHOLD SPHERE UNDER GLOBALIZATION Relevance of the research is to identify ideological, cultural and technical facts of cultural borrowing, and in some ca...